ПИРІГ Руслан Якович (н. 30.06. 1941) — дослідник політ. історії України, нац. біографістики, архівознавець, джерелознавець. Д-р істор. н. (1994). Академік Української академії історичних наук (1999). Засл. діяч н. і т. України (2001). Н. в с. Супротивна Балка Новосанжарського р-ну Полтав. обл. 1970 закінчив істор. ф-т Харків. ун-ту, 1973—76 — аспірант цього вузу. 1976 в Харків. ун-ті захистив канд. дис. з питань парт. буд-ва в Україні (1918—19). 1976—77 — старший викладач, декан із навчання іноз. студентів Харків. ун-ту. 1977— 89 — в апараті ЦК КПУ: інструктор, консультант, зав. сектору. 1989—91 — заст. директора Інституту історії партії при ЦК Компартії України — філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, зав. архіву ЦК КПУ, 1991—97 — дир. Центр. держ. архіву громад. об’єднань України, голова Ради директорів центр. держ. архівів України. 1994 в Інституті історії України НАН Ук-
раїни захистив докторську дис. на тему: «Життя і діяльність М.С.Грушевського у контексті ідеологічної боротьби в Україні (1920— 1930-ті рр.)». 1998—2000 — нач. Гол. архів. управління України. 2000—02 — Голова Держ. к-ту архівів України. Водночас 1998— 2002 — гол. ред. час. «Архіви України». З 2002 — гол. наук. співробітник, з 2006 — зав. відділу історії укр. революції 1917—1921 Інституту історії України НАН України. Член Асоціації дослідників голодоморів в Україні, Українського історичного товариства. Один із розробників Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи». Брав участь у підготовці низки збірників документів, у т. ч.: «Голод 1932—1933 років на Україні: Очима істориків, мовою документів» (Київ, 1990), «У лещатах тоталітаризму: Перше двадцятиріччя Інституту історії НАН України (1936—1956 рр.): Збірник документів і матеріалів: У 2 частинах» (ч. 2 — Київ, 1996), «Михайло Грушевський: Між історією та політикою (1920—1930-ті роки): Збірник документів і матеріалів» (К., 1997). Лауреат премії ім. В.Веретеннікова (2000). Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ст. (2007). Автор понад 300 публікацій. Праці: Маршрутами історії. К., 1990 (у співавт.); Сторінки історії Компартії України: Запитання і відповіді. К., 1990; Сторінки історії України ХХ ст.: Посібник. К., 1992 (у співавт.); Життя Михайла Грушевського: Останнє десятиліття (1924— 1934). К., 1993; М.С. Грушевський: Коротка хроніка життя і діяльності. К., 1996 (у співавт.); Архівознавство: Підручник. К., 1998 (у співавт.; 2-ге вид. — К., 2002); Українська революція і державність (1917—1920). К., 1998 (у співавт.); Історія архівної справи в Україні: Навчальний посібник К., 2002 (у співавт.); Голодомор 1932—1933 років в Україні: Документи і матеріали. К., 2007 (упорядник); Україна: Політична історія: ХХ — початок ХХI століття. К., 2007 (у співавт.); Михайло Грушевський. К.. 2007; Гетьманат Павла Скоропадського між Німеччиною і Росією. К., 2008; Holodomor of 1932—1933 in Ukraine: Documents and Materials. К., 2008 (упорядник); Історія державної служби в Україні, т. 1. К., 2009 (у співавт.); Історія українського парламентариз-
209
Р.Я. Пиріг.
st hi
ПИРІГ
or o y. rg a .u
/
210 ПИРОГІВCЬКИЙ
М.І. Пирогов.
му. К., 2010 (у співавт.); Українська гетьманська держава 1918 року: Історичні нариси. К., 2011. Літ.: Хто є хто в Україні. К., 1997; «Нові імена: Український біографічний вісник» (К.), 1998, № 5; Золота книга ділової еліти України, т. 1. К., 2000; Пиріг Руслан: Біобібліографічний покажчик: До 60-річчя від дня народження. К., 2001; Васько Л., Ковальчук О. Пиріг Руслан Якович. В кн.: Українські історики ХХ ст.: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 1. К.—Львів, 2003; Українські архівісти: Біобібліографічний довідник, вип. 3. К., 2003; Інститут історії України НАН України: 1936—2006. К., 2006; Матяш І. Пиріг Руслан Якович. В кн.: Українська архівна енциклопедія. К., 2009; Руслан Якович Пиріг. Біобібліографічний покажчик: До 70-річчя від дня народження та 40-річчя науково-педагогічної діяльності. К., 2011. О.О. Ковальчук.
їжею. Могильник датується кінцем 3 — поч. 2 ст. до н. е. — серед. 1 ст. Крім поховань зарубинецької к-ри, досліджено інвентарні поховання скіф. часу — 6 трупоспалень та 12 трупопокладень. Літ.: Кубышев А.И., Максимов Е.В. Пироговский могильник. «Материалы и исследования по археологии СССР», 1969, № 160; Скиба Л.Є. Пирогівський могильник зарубинецької культури. К., 2001; Пачкова С.П. Зарубинецкая культура и латенизированные культуры Европы. К., 2006. Л.Є. Скиба.
Садиба-музей М. Пирогова у м. Вінниця. Фото 2009.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПИРІГ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
