ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ ГЛУХІВСЬКИЙ БАТУРИНСЬКИЙ МОНАСТИР — див. Глухівський Петропавлівський Батуринський монастир. ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ — військово-інженерна, архіт. та істор. пам’ятка. Закладена за наказом рос. царя Петра І 27 травня 1703 на Заячому о-ві в гирлі р. Нева. Цей день вважається днем заснування м. СанктПетербург. З’єднана з Петроградським о-вом Іоаннівським і Кронверкським мостами. За формою є витягнутим із зх. на сх. неправильним шестикутником. Спочатку будувалася за кресленнями царя Петра I і франц. інж. Ж.Ламберта. Через півтора місяця була завершена перша земляна фортеця з 6-ма бастіонами. Кер-во спорудженням бастіонів було покладене на найближчих сподвижників Петра I, звідси — й назви бастіонів: Государевий, Наришкінський, Трубецькой, Зотов, Меншиковський, Головкінський. 1706 розпочалося буд-во кам’яної фортеці. Її спорудженням керував італ. архіт. Д.Трезіні. Завершена разом з Іоаннівськи-
Петропавловська фортеця. Гравюра Є. Виноградова за малюнком М. Махаєва. 1733.
tp ht :// гався ботик Петра I, а також Монетний двір (архіт. А.Порто), де з 1724 і понині виготовляються медалі, нагородні знаки й монети. З 1920-х рр. П.ф. — музей історії С.-Петербурга. Собор святих Петра і Павла — діюча церква Московського патріархату. Літ.: Трубинов Ю.В. Великокняжеская усыпальница. СПб., 1997; Макогонов М. Петропавловская крепость. СПб., 1999. Т.Г. Яковлева.
196 ПЕТРУНКЕВИЧ
І.І. Петрункевич.
ми воротами 1740. 1779 фортечні стіни з боку Неви були облицьовані гранітом. 1704 на території фортеці закладена дерев’яна Петропавловська церква. 1712 замість неї почали будувати кам’яний храм за проектом Д.Трезіні. Увінчаний золотим шпилем 122 м (1858) із флюгером у вигляді ангела. Першою в соборі була похована дружина сина Петра I кронпринцеса Шарлотта, 1725 — імп. Петро I, після чого собор став усипальницею всіх рос. імператорів. У липні 1998 у великокнязівській усипальниці були поховані останки рос. імп. Миколи ІІ і його родини, розстріляних більшовиками в Єкатериненбурзі (нині місто в РФ). Під час буд-ва фортеці, за спогадами Ф.Берхгольца, «при тодішній незвичайній дорожнечі їстівних припасів і нестачі одягу люди мерли від голоду як мухи і там же їх ховали». Серед будівничих фортеці були й укр. козаки. Ще за часів Петра I П.ф. перетворена в держ. в’язницю, де утримувалися в’язні. У Трубецькому бастіоні знаходився каземат для тортур. Пізніше була побудована дерев’яна в’язниця Олексіївського равеліну. Першим арештантом був син царя Петра I царевич Олексій. 1722 в П.ф. кинутий наказний гетьман П.Полуботок, який там і помер у грудні 1724. 1794 в П.ф утримувались учасники польс. повстання — Т.Косцюшко, Ю.-У.Нємцевич та ін. На кронверку перед фортецею в грудні 1826 були страчені керівник Пд. т-ва П.Пестель і організатори Чернігівського полку повстання М.Бестужев-Рюмін і С.Муравйов-Апостол. 1 квітня 1847 у фортеці був ув’язнений діяч Кирило-Мефодіївського товариства М.Гулак, він перебував тут до переміщення в Шліссельбурзьку фортецю. Деякий час там утримувався й ін. діяч т-ва — видатний історик М.Костомаров.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
