ПЕТРО МУШАТ (Petpu MuХat; р. н. невід. — п. у грудні 1391) — господар Молдови (1375—91), яка включала частину пд.-зх. земель Галицько-Волин. д-ви. Син засновника династії (імовірно Костя) Мушата та його дружини Маргарети. З метою захисту від Угорщини став васалом Польщі (з 6 травня 1387). П.М. розширив територіальні володіння Молдови Шипинською землею (із фортецями Хмелів, Хотин і Чечюнь (чи Цецин; нині м. Чернівці)), провів низку адм. реформ, запровадивши посади ворника та старости, Молдав. митрополію. П.М. заснував монастирі в Нямці і Бистриці, домініканську церкву в Сіреті; укріпив столицю Сучаву та фортеці на кордоні з Польщею, у т. ч. Цецин та Хотин. Налагодивши торг. Волоський, чи Молдавський шлях і роботу митниць, П.М. мав достатні фінанси як для карбування першої молдов. монети (грошів та півгрошів), поширених і на сусідніх укр. територіях, так і для великих позик. Позика (1388: 4 тис. рублів сріблом), не повернена королем польс. і вел. кн. литов. Владиславом II Ягайлом, із сестрою якого був одружений П.М., призвела до тривалого конфлікту Молдови з Польщею за Покуття. Похований в монастирі Нямц чи в Радівцях. Літ.: Moisil C. Monetele Rom>niei. В кн.: Enciclopedia Rom>niei persoan|| moral| Хi juridic| sub augustul patronaj al majest^tii sale regelui Carol II, vol. 1. BucureХti, 1938; История Молдавской ССР, т. 1. Кишинев, 1960; Sacerdoteanu A. Desc|lec|tori de Ыar|, d|t|tori de legi |i datini. «Magazin istoric», 1968, an. 2, nr. 12 (21); Buzdugan G. та ін. Domnitorii Moldovei — MuХatini: Arbore genealogic. В кн.: Monede Хi banknote romaneХti. BucureХti, 1977; История Молдавской ССР с древнейших вре-
tp ht :// st hi or o y. rg a .u
/
tp ht :// мічного трактату «Про єдність Божої Церкви», П.С. був справжнім натхненником реліг. ренесансу 1-ї пол. 17 ст. в Україні. Саме численним полемічним трактатам русинів від Г.Смотрицького та І.Вишенського до М.Смотрицького, які з’явилися як реакція на цю працю, можна завдячувати поштовхом до розвитку місц. теології, а також складанням правосл. тотожності. «Казання на неділі та свята» й «Житія...» поширювалися в рукописах і справили неабиякий вплив на формування укр. бароко. П. у м. Краків. Літ.: Tretiak J. Piotr Skarga w dze\Петро Скарга. Портрет роботи невідомого художника. Початок 17 ст. ach i literaturze unii brzeskiej. Krak\w, 1912; Berga A. Pierre Skarga (1536––1612). Paris, 1916; Гудзий Н.К. Переводы «Z\ywot\w Рwi“tych» Петра Скарги в Юго-Западной Руси. К., 1917; Tazbir J. Piotr Skarga, szermierz kontrreformacji. Warszawa, 1983; Jobert A. Od Lutra do Mohy»y. Warszawa, 1994. В.Є. Зема.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕТРО МУШАТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»