ПЕРФЕЦЬКИЙ (Perfeckij) Євген Юліанович (01.04.1888—18.08. 1947) — історик-славіст. Професор (1934). Н. на Підляшші (с. Носів біля Лісної) в родині правосл. священика. Двоюрідний брат Р.Перфецького. Навч. в Санкт-Петербурзі та Відні. 1912 закінчив Петербузький університет, де й залишився працювати. Був учнем О.Шахматова. Із 1917 перебував у Києві, як фахівець з історії Закарпаття (Угорської Русі) співпрацював з укр. наук. установами. 1919 в Київ. ун-ті захистив докторат. 1921 виїхав до Чехословаччини, де протягом року працював асистентом у Карловому університеті (Прага). 1922 вдруге габілітувався в нововідкритому Братиславському ун-ті ім. Я.-А.Коменського. Із цим наук. закладом і пов’язана подальша доля П. (1922 — доцент, 1934 — екстраординарний професор, 1939 — ординарний професор, 1946/47 — декан філос. фту). Із 1926 — член Братиславського наук. т-ва ім. П.-Й.Шафарика. Більшість своїх праць публікував словацькою і чеською мовами. Як учень О.Шахматова, розвивав його формально-текстологічні методи дослідження середньовічних текстів. Поцінований П. також як історик середньовічного Закарпаття.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРФЕЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
