Унаслідок підписання Московських статей 1665 гетьманом І.Брюховецьким та представниками царського уряду була значно урізана політ. автономія лівобічної Гетьманщини. Ситуація загострилася й тому, що на поч. 1666 зросли моск. військ. гарнізони в укр. містах, царські воєводи почали проводити перепис населення з метою збільшення податків. Невдоволенням широких нар. мас скористався гетьман Правобережної України П.Дорошенко, який на початку липня 1666 розпочав військ. дії на лівому боці Дніпра проти моск. військ і сил І.Брюховецького. Усе це викликало повстання Переяславського полку, яке вибухнуло 28 (18) липня 1666. Початок йому поклав виступ козаків у Богушовій Слободі над Дніпром, які вбили переяслав. полк. Данила (Данка) Єрмоленка, котрий був не обраний ними, а поставлений І.Брюховецьким у жовтні 1663. Імовірно, було тоді вбито й переяслав. полкового суддю Івана Корниловича. На-
ступного дня повстанці підійшли до Переяслава (нині м. Переяслав-Хмельницький) і знищили кількасот моск. стрільців. Моск. воєвода Г.Вердеревський спалив передмістя й знайшов сховок у переяслав. замку, де його обложили повстанці, до котрих на допомогу прийшло 4 тис. ординців. Тим часом повстання поширилося по всій території Переяслав. полку, насамперед у Гельмязові, Домонтові, Золотоноші, Кропивній, Піщаній. Повстанці знищували тут моск. гарнізони, прагнули налагодити контакти з П.Дорошенком, який послав у згадані міста свої війська. Тоді ж вибухнуло повстання і в Каневі — найважливішому опорному пункті І.Брюховецького на правому боці Дніпра. Київ. воєвода П.Шереметєв послав на допомогу Г.Вердеревському і на Канів загін стрільців під командуванням кн. К.Щербатова, І.Брюховецький кинув на придушення повстання вірні йому війська з козаків Гадяцького, Лубенського, Миргородського, Ніжинського, Полтавського та Прилуцького полків. Вони розбили повстанців у бою під Переяславом, причому кілька керівників повстання було взято тоді в полон. Повстанці були змушені відступити до Баришівки, а потім — до Золотоноші, де вони потужно укріпилися. Спроби кн. К.Щербатова та вірних І.Брюховецькому козаків взяти Золотоношу були безуспішними. Тим часом підійшла допомога від П.Дорошенка і визволила обложених у Золотоноші на початку жовтня 1666. Однак розгорнути цей успіх не вдалося насамперед через пасивну роль Речі Посполитої, яка вже вела мирні переговори з царськими дипломатами, та зраду подільського полк. К.Мигалевського, котрий перейшов на бік І.Брюховецького. Така позиція уряду Речі Посполитої змусила П.Дорошенка шукати потім допомоги в Османській імперії. Переяслав. повстання, незважаючи на свою поразку, засвідчило значне ослаблення соціальної бази гетьманату І.Брюховецького і стало прелюдією до загальнонар. повстання проти режиму цього гетьмана 1668.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ПОВСТАННЯ 1666» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
