ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК — козац. військ. й адм.-тер. одиниця в Лівобережній Україні. Сформувався 1625—38 як полк реєстрових козаків. Межував із Київським полком, Канівським полком, Черкаським полком, Прилуцьким полком, Кропивнянським полком, Чернігівським полком і Ніжинським полком. У роки національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. П.п. очолювали полковники: Адам Душинський (1648), Яцько Романенко (1648), Андрій Романенко (1649), Федір Лобода (1649—53), П.Тетеря (1653—58) та ін. Після Зборівського договору Криму з Польщею 1649 П.п. поділявся на 19 сотень. Надалі відбувалися територіальні
tp ht :// st hi or o y. rg a .u
/
tp ht ://
зміни полку: кілька сотень відійшло до Київ. полку (1669), а згодом до П.п. було включено частину Черкаського і Канівського полків. 1782 до складу П.п. входили сотні: три полкові Переяславські, Яготинська, Березанська, Басанська, Баришівська, Воронківська, Гельмязівська, Золотоніська, Кропивнянська, Іркліївська, Канівська, Піщанська, Домонтівська, Бубнівська, Липлявська і Трахтемирівська. На той час у П.п. було 1 місто, 515 містечок і 516 сіл. Полковники П.п. часто змінювалися. Найбільш відомі з них: Т.Цицюра (1658, 1660), Я.Сомко (1660—62), Василь Сербин (Войця-Сербин, 1675—77, 1679—83), Іван Лисенко (1677—78, 1690—92), Л.Полуботок (1683—87, 1689—90), Степан Томара (1706—15), Іван Сулима (1716—21), В.Танський (1726—34) та ін. Козаки П.п. брали участь у національно-визвол. війні серед. 17 ст., Чигиринських походах 1677 і 1678, у Північній війні 1700—1721, російсько-турецькій війні 1735—1739, Семилітній війні 1756—1763, російськотурецькій війні 1768—1774. У зв’язку з ліквідацією царським урядом Росії полкового ладу в Україні П.п. припинив своє існування (1782), а його територія ввійшла до складу Київського намісництва. Літ.: Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. 1729—1731 (Издатель В.А. Мякотин). «Сборник Харьковского историкофилологического общества», т. 8. Х., 1896; Федоренко П. Воронковская сотня Переяславского полка по Румянцевской описи. «Труды Полтавской ученой архивной комиссии», вып. 12. Полтава, 1915; Ткаченко М. Канівська сотня Переяславського полку за Румянцівською ревізією. (Студія з економ. та соціального життя). К., 1926; Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця ХVII — початку ХVIII ст. К., 1959; Крип’якевич І.П. Адміністративний поділ України 1648—1654 рр. «Історичні джерела та їх використання» (К.), 1966, вип. 2; Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки, полковники, сотні Лівобережжя. «Пам’ятки України», 1990, № 3; Кривошея І.І. Старшина Баришівської сотні Переяславського полку у ХVII—ХVIII ст. (персональний склад та генеалогія). К., 1998; Іваненко А.О. Переяславський полк: територія, структура, населення. «Наукові праці Кам'янецьПодільського державного педагогічного університету. Історичні науки», т. 3. Кам'янець-Подільський, 1999;
Кривошея І.І. Козацько-старшинські родини грецького походження на Переяславщині в ХVII—ХVIII ст. Там само, т. 1. Кам'янець-Подільський, 1999; Кривошея В.В. Генеалогія українського козацтва. Переяславський полк. К., 2004; Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. Дніпропетровськ, 2007; Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини. К., 2008. В.В. Панашенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
