ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ — цілеспрямовані урядові заходи для організації заселення прикордонних територій зі стратегічновійськ. метою та задля колонізації земель, що перебували в держ. власності. Шляхом аграрної міграції, в якій брали активну участь спершу укр. козаки, а потім селяни, колонізувалися землі Півдня, Пн. Кавказу, Поволжя, Сибіру, Далекого Сходу. Однією з перших масових акцій було переселення Чорноморського козацького війська (25 тис. осіб) на Кубань, здійснене рос. імп. Катериною II 1793—94. Його 1802—04 поповнили 7 тис. козаків з колиш. Катеринославського козацького війська. З малорос. губерній на Південь переселення відбулося 1806—09, коли на пропозицію херсон. військ. губернатора А.-Е. де Рішельє понад 7 тис. козаків оселилися на кордоні з татарами. 1809—11 переселено бл. 24 тис. осіб чоловічої і 19 тис. жіночої статі для зміцнення пд. кордону та забезпечення Чорномор. козац. війська хлібом; 1820 йшлося про переселення 25 тис. малорос. козаків. 1832 розпочалося переміщення малорос. козаків на територію Терської області, куди було переселено 1-й і 2-й Мало-
російські полки, які поповнили Лінійне козацьке військо. Пізніше до них приєдналися відставні нижні чини і солдати з сім’ями. Масове переселення укр. селянства до Сибіру, що почалося після ліквідації кріпацтва 1861, спричинене багатьма факторами. Високий приріст населення призводив до малоземелля, якому сприяло зменшення розмірів присадибних ділянок через їх поділ для сімейного успадкування. Важливим чинником була й ментальність селянина, який споконвічно був прив’язаний до землі і в основній своїй масі саме її вважав єдиним джерелом заможності та матеріального достатку. Він не мав звички займатися ін. роботою, не бачив своєї участі в пром. розвитку й віддавав перевагу традиційній с.-г. діяльності. Селянина насторожувала й відлякувала атмосфера міста з неподібним до його власного способом життя та вир-ва. До його неосвіченості й політ. байдужості додавалася наївність, спровокована привабливими чутками про казкові багатства Сибіру, вільні землі, які можна недорого купити, та ріки, переповнені рибою, пасовиська з густою й соковитою травою для худоби. Велике переселення до Сибіру стало неусвідомленим протестом, виявом незадоволення власним становищем, із наївним прагненням віднайти вимріяну волю, позбавитись утисків на вільних землях, де можна без особливих зусиль стати і багатим, і щасливим. Ставлення д-ви до переселенського руху на різних його етапах було не однаковим і часто не збігалося із сел. інтересами. Спершу влада була пасивним спостерігачем і навіть намагалася зупинити його, вдаючись до заборонних та каральних заходів. Із наростанням соціальної напруги центр. уряд активізував втручання в організацію переселення, формуючи його райони: ТургайськоУральський, Тобольський, Акмолінський, Семипалатинський, Томський, Єнісейський, Приморський, Семиреченський, Сирдар’їнський і Кавказький, поділяючи їх на менші дільниці. Для регулювання переселенських потоків і координації міграції створювалася відповідна держ. структура — переселенське
135
ПЕРЕСЕЛЕННЯ
st hi
or o y. rg a .u
/
136 ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Літ.: Ямзин И. Переселенческое движение в России с момента освобождения крестьян. К., 1912; Якименко М.А. Організація переселення селян з України в роки столипінської аграрної реформи (1906—1913 рр.). «УІЖ», 1974, № 7; Його ж. Крах переселенської політики царизму 1906— 1913 рр. Там само, 1976, № 7; Якименко Н.А. Аграрные миграции в России (1861—1917 гг.). «Вопросы истории», 1983, № 3; Шандра В. Малоросійське генерал-губернаторство 1802—1856. К., 2001; Дзагалов А.С. Украинские поселения в Центральном Предкавказье. В кн.: Український історичний збірник, вип. 8. К., 2005; Сибирь в составе Российской империи. М., 2007; Петренко Є.Д. Українське козацтво в останній чверті ХVIII — на початку ХХ ст. В кн.: Проблеми історії України ХIХ — початку ХХ ст., вип. 15. К., 2008; Шандра В.С. Переселення українців до Сибіру: соціальний, чисельний та ментальний вибір. В кн.: Документ, музейный експонат, нарратив, письменый источник в культурном трансфере Сибирь—Украина. Томск, 2011. В.С. Шандра.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
