ПЕРЕКОПСЬКІ РІВ І ВАЛ — старовинна лінія укріплень на Перекопському перешийку, призначена для захисту Криму від вторгнення з пн., архітектурноархеол. й істор. пам’ятка. Відома також як Турецький вал. Являє
собою рів (довжина 9,5 км, глибина до 10 м, ширина до 20 м), що тягнеться від Перекопської зат. Чорного моря до зат. Сиваш (затока Азовського моря). Паралельно з ровом із його пд. сторони тягнеться вал. На південь від П.р. і в. простежено трасу т. зв. Малого Перекопського рову, походження й призначення якого не з’ясовано. Імовірно, укріплення споруджено наприкінці 3 — у 2 ст. до н. е. для захисту Пізньоскіф. царства (див. Скіфи) від сарматів. Пізніше П.р. і в. тривалий час не використовувалися й були поновлені в 15—16 ст. правителями Кримського ханату, починаючи з Менглі-Ґерея I. У 16—17 ст. вздовж валу спорудили башти й бастіони, схили рову обличкували каменем. Рів продовжили по дну Сиваша до Литов. п-ова й далі — вздовж пн. узбережжя останнього. На Литов. п-ові рів був доповнений валом із 2-ма бастіонами. Центр. пунктом перекопських укріплень стала фортеця Ор-Капи (Перекоп). Поруч із нею у валу було влаштовано браму — в’їзд до Криму. П.р. і в. втратили своє воєнно-стратегічне значення після анексії Криму Російською імперією, але у 20 ст. їх багато разів використовували як зручний рубіж оборони під час громадянської війни в Україні 1917—1921 та Другої світової війни. Майже завжди стороні, яка наступала, вдавалося подолати ворожу оборону на Перекопському перешийку і вдертися до Криму. Так, у квітні 1918 тут успішно наступали нім. війська проти радянських, у квітні 1919 — рад. війська проти денікінців, у листопаді 1920 — рад. війська проти врангелівців, у вересні 1941 — нім. війська проти рад. військ, у квітні 1944 — рад. війська проти нім. військ. Найбільш відомим із перелічених епізодів є штурм Перекопу, який здійснили 8—9 листопада 1920 частини Червоної армії під командуванням М.Фрунзе. Цю подію широко використовували в рад. пропаганді й деякою мірою міфологізували. У наш час П.р. і в. добре виражені на місцевості. З елементів старої фортифікації найкраще збереглися бастіони на зх. і сх. кінцях валу. Також збереглися
доти часів II світ. війни. Біля місць, де лінію укріплень перетинають залізниця й шосе, встановлено пам’ятники над братськими могилами рад. воїнів. Літ.: Дмитров Л.Д. Перекоп: Ров и вал. К.—Львов, 1940; Колтухов С.Г., Шишкин К.В. Разведки на линии Перекопского вала. В кн.: Археологические открытия 1982 г. М., 1983; Вдовиченко И.И., Колтухов С.Г. Древние укрепления Северного Крыма (по данным античных письменных источников). «Вестник древней истории», 1986, № 2; Те саме. Web: http://annals.xlegio.ru/greece/small/krimukr.htm. Д.Я. Вортман.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРЕКОПСЬКІ РІВ І ВАЛ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
