ПЕРЕКОП — неіснуюче нині місто й фортеця на Перекопському перешийку, який з’єднує Крим із материком. Початково було розташов. біля переїзду через Перекопський рів і вал, на його пд., крим., стороні, а після анексії Криму Російською імперією — на північній. Слов’ян. назва Перекоп (Przekop) є калькою з татар. назв Ор-Капи («Ворота на рову») та Ор («рів»). Попередником П. в античні часи було м. Тафрос (від грец. Фб спт — «рів»), двічі згадане в «Натуральній історії» Плінія Старшого. Під назвою Орабазар («Базар на рову») місто згадане у вірм. джерелі під 1370, коли його захопив емір Мамай. Крим. хан Менглі-Ґерей I збудував у місті фортецю Фераг-Кермен («Радісна фортеця»). Наявність мечеті Сагіба-Ґерея (1-ша пол. 16 ст.), що засвідчує у подорожніх записах Евлія Челебі, вказує на значні буд. роботи, проведені за правління цього хана. Стратегічне значення Ор-Капи на той час полягало в обороні Крим. п-ова від нападів кочовиків. Воно також служило збірним пунктом для військ Крим. ханату. У 17—18 ст. П. захищав Крим від укр. козаків та рос. військ. Від 17 ст. П. був адм. центром особливого прикордонного намісництва (сергадд — «головний кордон») під командуванням орбея (перекопського бея), на посаду якого призначали представників династії Гіреїв або крим. аристократів, зокрема ор-беєм був Тугай-бей. Фінансово-податковими справами відав каймакан. П. відмежовував центр. володіння Кримського ханату (Кримський п-ів) від периферійних степових територій, то-
st hi
or
o y.
rg a .u
/
tp ht :// кн. В.Долгорукова (див. Російськотурецька війна 1735—1739 і Російсько-турецька війна 1768— 1774). Після анексії Крим. ханату місту дали рос. назву «Перекоп», хоча ще 1864 рос. влада офіційно визнавала побутування татар. назви «Капу»/«Капи». Місто було центром Перекопського пов. Таврійської губернії. Фортеця (в якій стояв рос. гарнізон) зберігала своє значення до поч. 19 ст. 1835 вона була скасована, після чого муровані будівлі 16—18 ст. поступово розібрали місц. мешканці. Після спорудження залізниці (1875), яка обминула П., мі-
121
st hi
ПЕРЕКОП
or o y. rg a .u
/
му останні називалися «Ор ташраси» («Заор’я»). Фортеця міста мала винятково військ. призначення. Вона була оснащена гарматами, її залога включала 500 секбанів (найманих стрільців-немусульман), 100 гармашів та 500 татар. вершників. У фортеці також містилися комори із зерном, арсенал і колодязі. Населення міста (в якому було бл. 1500 будинків та 12 мечетей, за повідомленням Евлії Челебі) мешкало в передмісті. Там же були розташов. митниця Крим. ханату, караван-сарай, базар. В околицях з озер видобували сіль, котру вивозили під назвою «каф-
ської солі» в Туреччину, а також в Україну. Тому в місті перебували ханські податкові комісари (еміни). 1689 П. витримав напад рос. війська під командуванням кн. В.Голіцина (див. Кримські походи 1687 і 1689). Унаслідок реконструкцій кінця 17 та серед. 18 ст. мурований прямокутний «замок» був оточений 2-ма лініями валів із бастіонами. Проте місто здобували рос. війська 1736 під командуванням генерал-фельдмаршала Б.-К.Мініха, 1738 — під командуванням генерал-фельдмаршала П.Лассі й 1771 — під командуванням генерал-аншефа
122 ПЕРЕКОПСЬКІ
сто втратило екон. значення й продовжило виконувати лише адм. функції. Чисельність населення П. разом із його передмістям (а фактично — окремим населеним пунктом) Армянським Базаром у 1896 становила 7382 особи, при цьому більшість припадала на Армянський Базар. Місто знелюдніло під час громадянської війни в Україні 1917— 1921, коли в околицях П. не раз велися воєнні дії. Його кам’яні будівлі 1920 розібрали на буд. матеріали, які використовувалися для спорудження укріплень Російської армії генерал-лейтенанта П.Врангеля на Перекопському перешийку. На місці зруйнованого міста виникло село під назвою Перекоп, а одне з передмість Перекопа, що лежало за 5 км на південь і мало назви Єні Базар, Ермені-Базар та Армянський Базар, перетворилося на м. Армянськ. Літ.: Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII века. СПб., 1887; Дмитров Л.Д. Перекоп: Ров и вал. К.—Львов, 1940; Административно-территориальные преобразования в Крыму, 1793—1998. Симферополь, 1999; Кружко Л.П. Армянск: Страницы истории. К., 1999; Саргсян Т.Э. Армянские памятные записи XIV века о политической жизни в Крыму и строительной деятельности крымских армян. «Историческое наследие Крыма», [2004], № 8. О.І. Галенко, Д.Я. Вортман.
Перекопські рів і вал. Чорноморський (Західний) бастіон. Фото початку 21 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРЕКОП» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
