ПАНИ ХОРУГОВНІ — вища сходинка панської верстви (поряд із панами радними) на укр. землях у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського. П.х. характеризувалися, як правило, давністю й знатністю роду (деякі з них заглиблювалися в період ГалицькоВолинського князівства) та володіли отчинними землями, які передавались у спадщину багатьма поколіннями. П.х. не підлягали присудові повітових судів та повітовому військ. командуванню, а вирушали на військ. службу, лише отримавши персональну вказівку з великокнязівської канцелярії, на чолі власних військ. формувань під родинною корогвою. На відміну від боярської верстви, яка змушена була особисто виступати на службу під командуванням воєводи з чітко визначеною кількістю вершників від однієї «служби» чи «данини», П.х. могли особисто й не брати участі у військ. поході, а посилати лише своїх слуг, кількість яких у поході не була регламентованою практично до самого кінця 15 ст. Літ.: Довнар-Запольский М. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах, т. 1. К., 1901; Любавский М. Литовскорусский сейм: Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешнею жизнью государства. М., 1901; Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця ХIV до середини ХVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993; Грушевський М. Історія України-Руси, т. 5. К., 1994. А.О. Гурбик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПАНИ ХОРУГОВНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
