ПАДУАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ — один із найдавніших унтів Європи та Італії, у м. Падуя. Організований вихідцями з Болонського університету, датою заснування вважається 1222. 1363 постав теологічний ф-т ун-ту, а 1399 зі складу правничого ф-ту виділився медичний. Із поч. 16 ст. регулярно читалися лекції з анатомії, 1595 був відкритий анатомічний театр. Організаційно структура унту повністю наслідувала структуру Болонського ун-ту. Студенти поділялися на 2 великі групи — ультрамонтанів (вихідці з-за меж Італії) та цітрамонтанів (студенти з Апеннінського п-ова) залежно від свого походження. У свою чергу, кожна з цих великих груп за тією ж геогр. ознакою поділялася на менші — нації. Нації очолювалися ректорами, обраними з числа її членів. У П.у. нації найдовше зберегли значення й вагу як незалежні корпорації. Вони були структурами, що надавали всіляку допомогу та послуги студентам (фінансові, юрид., банк., поштові тощо). Ун-т був дуже популярним в Європі, особливо в німецькомовних країнах. Вчилися вихідці із земель Речі Посполитої. 1592 вони утворили самостійну націю — Natio Regni Poloniae et Magni Ducatus Lithuaniae. Матрикуляційні книги польс. нації (Album nationis Polonie) за 1592—1747 охоплюють 2359 імен із теренів Речі Посполитої. До них були записані імена не лише польс. студентів, а й видатних осіб, котрі відвідували Падую й робили грошові внески на склеп і вівтар св. Станіслава в соборі св. Антонія. Очевидно, один із таких записів зробив Кирило Терлецький (1595—96), коли відвідав Італію. Вступ до «нації» здійснювався шляхом власноручного запису й грошового пожертвування. Спершу грошовий внесок був добровільним, а згодом став обов’язко-
вим (у розмірі 1 венеціанського скудо), до якого ще додався внесок на б-ку нації (4 ліри). Польс. «нація» святкувала дні своїх нац. святих, організувала б-ку, лікарську допомогу, влаштовувала поховання своїх померлих студентів. У найкращі роки свого існування польс. нація утримувала також учителів іноз. мов та фехтування. 1556—89 польс. студенти мали інституцію допомоги своїм студентам — окремий притулок поблизу площі Al Santo. У матрикуляційних книгах польс. «нації» збереглися імена студентів з укр. земель. В ун-ті навчалися вихідці з князівських родин Вишневецьких, Заславських, Збаразьких, Сенют, Масальських, Острозьких, Чорторийських, Сапіг, Радзивіллів, львів. грец. патриція Корнякта. Ступінь д-ра медицини 1476 в П.у. отримав Юрій Котермак (Дрогобич) із Дрогобича. Літ.: Windakiewicz S. «Protokoly zgromadzeс nacji polskiej w Padwie». «Archivum do Dzej\w Literatury i OСwiaty w Polsce» (Krak\w), 1882, cz. 2; Його ж. Nacja polska w Padwie 1592— 1745. «Przegld Polski», 1887, cz. 22; Його ж. Ksi“gi nacji polskiej w Padwie. Б/м, 1888; Його ж. Padwa, studium z dziej\w cywilizacji polskiej. «Przegld Polski», 1891; Cobban A.B., Kibre P. The Nations in the Medieval Universities. «Medieval Academy of America», 49 (Cambridge, Massachusetts, 1948); Kibre P. Scholarly Privileges in the Middle Ages: The Rights, Privileges and Immunities of Scholars and Universities at Bologna—Padua—Paris—Oxford. «Medieval Academy of America», 72 (Cambridge, Massachusetts, 1961); Barych H. (red.) Archivum nacji polskiej w uniwersytecie padewskim. Tom I. Metryka nacji polskiej w uniwersytecie padewskim (1592—1745), t. II: Statuta oraz Akta i Protokoly zgromadzeс nacji polskiej w universytecie padewskim. Wroc»aw, 1972; Siraisi N.G. Arts and Sciences at Padua. Toronto, 1973; Le origini dell’Universita, a cura di G.Arnaldi. Bologna — II Mulano, 1974; Rosetti L., Dalla Francesca E. Stemmi di Scolari Dello Studio di Padova in Manoscritti dello Archivio Antico Universitario. Parte prima: Natio Germanica. Parte seconda: Natio Polona. Parte Terza: Natio Utra Marina. Edizioni Lint, 1987; L’universita in Italia fra et< moderna e contemporanea: Aspetti e momenti. Bologna, 1991. В.А. Кіку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПАДУАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
