ПАВОЛОЦЬКИЙ ПОЛК — козац. військ. й адм.-тер. одиниця в Правобережній Україні 2-ї пол. 17 ст. Створений 1648. Після Зборівського договору Криму з Польщею 1649 П.п. був об’єднаний з Білоцерківським полком, а 1651 — відновлений. П.п. межував з Кальницьким полком, Уманським полком і Білоцерківським полком. Чіткого поділу на сотні в ньому не зафіксовано. Полкові міста: Паволоч, Сквира, Антонів, Торчиця, Борщагівка, Погребище, Тетіїв, Ружин, Дзюньків, Володарка, П’ятигори, Івниця, Кошів, Любачів, Стрижавка, Чуднів, Шамраївка. Полковниками П.п. були: Іван Куцевич-Миньківський (1651—56), Михайло Суличич (1653—54), Михайло Богаченко (1654—57), І.Богун (1658—61, 1663—64), І.Попович (1661—63), Г.Гамалія (1672—73), А.Дорошенко (1673—74) та ін. П.п. припинив своє існування на поч.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПАВОЛОЦЬКИЙ ПОЛК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
