ПАВІНСЬКИЙ (PawiЅski) Адольф (07.05.1840—24.08.1896) — польс. історик. Професор (1871). Член Краківської АН (1891). Н. в м. Згєж, біля Лодзі. Закінчив Петерб. ун-т. Професор Варшавського ун-ту (з 1871), директор Гол. архіву в Варшаві (1875). Належав до варшавської історичної школи. Спеціалізувався на дослідженні історії Польщі, гол. чин. 16 ст. Разом з О.Яблоновським започаткував 1875 видання багатотомних «Історичних джерел» з історії Польщі. 8 томів цих «Джерел» присвячено історії України. У них міститься обширний географічно-стат. матеріал з минулого укр. земель 16—17 ст. Він почерпнутий головно з київ. архівів, на сьогодні вже певною мірою втрачених, що підвищує наук. вартість цього видання. Однак опубліковані тут дані люстрацій і ревізій укр. земель, що проводилися тоді польс. урядом, у деяких випадках порівняно з архівними є неповними або й навіть уривчастими. П. у м. Гродзіск (нині Мазовецького воєводства, Польща). Тв.: SkarbowoСƒ Polsce i jej dzieje za Stefana Batorego: ок\dla dziejowe, t. 8. Warszawa, 1881; Polska XVI wiek\w pod wzgl“dem geograficzne statystycznym, t. 1—5. Warszawa, 1883—92. Літ.: Новодворский В. А.И. Павинский (некролог). «Журнал Министерства народного просвещения», 1895; Zakrzewski W. Adolf Pawinski: Zarys уywota i pracy. Peterburg, 1897; Jablonowski A. Udzial s.p. profesora Adolfa Pawinskiego w wydawnictwie оr\dla Dziejowe. «Kwaztalnik Historyczny», 1897, r. 11; Bardach J. Adolf Pawinski. В кн.: Historycy Warszawsky ostatnich dw\ch stuleci. Warszawa, 1986. І.Т. Лісевич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПАВІНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
