МІСЯЧИНА — одна з жорстоких форм панщини, що розвинулася в Україні наприкінці 18 ст. і посилилася напередодні селянської реформи 1861. Була прихованою формою обезземелення селян. Поміщики, відбираючи в селян наділи й виділяючи натомість місячне утримання натурою — пайком та одягом (звідси назва), змушували їх щоденно працювати у своїх економіях, виконуючи безперервну панщину. Ця форма феод. експлуатації широко застосовувалася в дрібномаєткових госп-вах Лівобережної України та Півдня України у зв’язку з нестачею робочих рук. Наприкінці 50-х рр. 19 ст. на М. в Полтавській губернії перебувала 1/2, у Чернігівській губернії — 1/3, у Харківській губернії — 1/4 усіх кріпосних селян (див. Кріпацтво). Ревний прихильник сел. реформи Ю.Самарін писав, що: «місячники не мають ні власних хат, ні землі, ні господарства; вони одержують від свого поміщика приміщення, звичайно в збудованих флігелях або казармах, по кілька сімей в одній кімнаті, а також визначене продовольство, одяг і за те цілий рік працюють на нього всією родиною». Літ.: Гуржій І.О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України у першій половині XIX ст. К., 1954. Т.І. Лазанська.
ших політ. і військ. діячів антич. доби. За правління М. VI (113— 63) була створена могутня Понтійська д-ва, до якої входили причорномор. грец. міста (див. Античні держави Північного Причорномор’я) і численні варварські племена. Полководець М. VI Діофант завоював Скіф. царство в Криму. Проте на вимогу рим. сенату (див. Рим Стародавній) М. VI повернув скіфам їхні землі, уклавши з ними союзні договори, за якими ті надавали йому військ. допомогу. 107 до н. е. за наказом М. VI було придушено повстання боспорських скіфів (див. Савмак), після чого майже на півстоліття він став володарем Боспору Кімерійського. Славився філеллінською і антирим. політикою, надавав свободу грец. містам, уособлював себе з Александром Македонським і Гераклом; з написів міст Боспору відомий як «цар царів Мітрідат Євпатор Діоніс». Вів довготривалі (понад 40 років) війни з Римом, унаслідок чого втратив свої володіння в Малій Азії і Вірменії. Після поразки від військ Гнея Помпея в 65 втік до Пантікапея, щоб готуватися до нового походу проти римлян. Зраджений синами і не підтриманий боспорськими містами, які підняли проти нього повстання, покінчив життя самогубством. За його правління антич. міста і причорномор. народи зазнали величезних людських та екон. втрат. Літ.: Сапрыкин С.Ю. Понтийское царство. М., 1996; Давня історія України, т. 2, ч. 2. К., 1998. А.С. Русяєва.
порським царем, і для захоплення влади були послані на Боспор Кімерійський рим. війська. За Публієм Корнелієм Тацитом, протягом 43—49 велася запекла боспорсько-рим. війна, переважно на азійському боці Боспору, куди втік М. VIII. Зрадженого вождем місц. сіраків, М. VIII в 49 відправили до Риму. Страчений у 68 за участь у змові проти імп. Сервія Сульпіція Гальби. Після М. VIII Боспорське царство тривалий час було під контролем Риму. Літ.: Давня історія України, т. 2, ч. 2. К., 1998. А.С. Русяєва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІСЯЧИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
