МІСТО-ГЕРОЙ — почесне звання, найвищий ступінь відзнаки для міст, захисники яких виявили масовий героїзм, мужність і стійкість під час Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45. Термін «місто-герой» з’явився 1942 спочатку спонтанно, на сторінках «Правды» і в публіцистиці, а 1 травня 1945 у Наказі № 20 Верховного головнокомандуючого Й.Сталіна був закріплений офіційно — ішлося про салют у містах-героях Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), Сталінграді (нині м. Волгоград, РФ), Севастополі й Одесі. Безприкладна тривалість оборони цих міст (оборона Ленінграда тривала з 10 липня 1941 по 14 січня 1944, Сталінграда — з 17 липня по 18 листопада 1942, Севастополя — з 30 жовтня 1941 по 4 липня 1942, Одеси — з 10 серпня по 16 жовтня 1941) зірвала плани вермахту щодо «блискавичної війни», надовго затримала просування окупаційних військ, створила сприятливі можливості для переформування сил Червоної армії і її переходу в контрнаступ. На ознаменування подвигу військ і населення цих міст ука-
зами Президії ВР СРСР від 22 грудня 1942 були запроваджені медалі «За оборону Ленінграда», «За оборону Одеси», «За оборону Севастополя», «За оборону Сталінграда». Відповідними указами від 1 травня 1944 запроваджувалася медаль «За оборону Москви», а від 21 червня 1961 — «За оборону Києва». Останнім указом Київ був нагороджений також орденом Леніна і названий М.-г. 8 травня 1965 на ознаменування 20-річчя перемоги у Великій вітчизн. війні Рад. Союзу 1941—45 Президія ВР СРСР затвердила Положення про почесне звання «місто-герой» і нагороди, які вручалися таким містам: орден Леніна, медаль «Золота Зірка» та Грамота ВР СРСР. Того ж дня вийшли 5 указів Президії ВР СРСР про вручення нагород містам-героям Ленінграду, Волгограду, Києву, Севастополю, Одесі. Ще 2-ма указами Президії ВР почесне звання «містогерой» було присвоєно Москві, а почесне звання «фортеця-герой» — Брестській фортеці. 14 вересня 1973 Указом Президії ВР СРСР почесне звання «місто-герой» із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» було присвоєне м. Керч. Тоді ж це звання отримав Новоросійськ (нині місто в РФ), 28 червня 1974 — Мінськ, 7 грудня 1976 — Тула, 6 травня 1985 — Мурманськ і Смоленськ (нині міста в РФ). Усього почесного звання «місто-герой» було удостоєно 12 міст СРСР (з них 4 — українських) і Брестська фортеця. У М.-г. встановлювалися обеліски із зображенням орде-
на Леніна, медалі «Золота Зірка» і тексту Указу Президії ВР СРСР. На прапорі М.-г. рад. доби зображалися орден Леніна і медаль «Золота Зірка». 1988 практика присвоєння звання «місто-герой» була припинена постановою Президії ВР СРСР. Літ.: Борисов Б.А. Подвиг Севастополя. Симферополь, 1959; Максимов С.Н. Оборона Севастополя 1941— 1942. М., 1959; Одесса: Очерк истории города-героя. Одесса, 1959; Григорович Д.Ф. Киев — город-герой. М., 1962; Выродов И.Я. и др. Москва — город-герой. М., 1978; Акулов М.Р. Керчь — город-герой. М., 1980; Города-герои Великой Отечественной войны: Атлас. М., 1980; Мелков Л. Керчь. М., 1981; Киселев В. Знамя над городом. М., 1984; Гармаш П.Е. Город-герой Севастополь. Симферополь, 2004. Я.В. Верменич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІСТО-ГЕРОЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
