МІЛЛЕР Дмитро Петрович (13. 11.1862—27.06.1913) — історик, архівіст, дослідник історії укр. права, учень Д.Багалія. Н. в м-ку Котельва Охтирського пов. Харків. губ. (нині с-ще міськ. типу Полтав. обл.) в дворянській сім’ї. Закінчив історико-філол. ф-т Харків. ун-ту (1888). Працював у газ. «Южный край» та одночасно (від 1895) помічником бібліотекаря Харків. ун-ту (нині Харківський національний університет). Друкував статті в різних виданнях. За дорученням Харків. попереднього к-ту з проведення 12-го Археол. з’їзду та Моск. археол. тва обстежив казенні й приватні архіви Харківської губернії, наслідком чого була публікація обширної праці «Архивы Харьковской губернии» (Харків, 1902). Разом з Д.Багалієм видав 2-томну «Историю города Харькова» (1905—06). Разом з М.Плохинським надрукував актову книгу м. Стародуб: «Стародубовского магистрата книга справ поточных (1690—1722)» (Харків, 1894). Надрукував істор. розвідки «Пикинерия», «К истории НовгородаСеверского», «Превращение малорусской старшины в дворянство» та ін. Особливо цінна його праця «Суды земские, гродские и подкоморские в ХVIII в.» (Сборник Историко-филологического общества. Харків, 1896), яка викликала великий наук. відгук у пресі. Належить до істориків укр. права. Літ.: Вестник Харьковского историко-филологического общества, вып. 5. Х., 1914. Г.К. Швидько.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міллер Дмитро Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
