МІЛІАРІСІЙ — пізньоримська, а також візант. срібна монета, вартість якої складала 1/1000 золотого фунта. Запроваджена в обіг бл. 310 імп. Константином I Великим (306—37). Вартість М. наприкінці 4 ст. складала 2 сілікви. Карбування М. припинив 1092 імп. Алексій I Комнін (1081— 1118), після чого М. став лише лічильною одиницею. Упродовж 10—11 ст. М. вагою бл. 2,5—3 г завозилися з Візантії на землі Київської Русі і відігравали активну роль в обслуговуванні потреб грошового ринку. Метрологічно М. був подібний до давньорус. срібляника. Літ.: Кропоткин В.В. Клады византийских монет на территории СССР. М., 1961; Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. Тернопіль, 1998. Р.М. Шуст.
лійського живопису і класичного мистецтва. По закінченні — на кафедрі порівняльної граматики. Захистив магістерську дисертацію «Асвины-Диоскуры» (1876), отримав ступінь д-ра рос. мови і словесності за опубліковані «Экскурсы в область русского народного эпоса» (1892). Від 1884 — професор Московського ун-ту, від 1892 — на кафедрі рос. мови і літ-ри. Викладав санскрит і стародавню історію Сходу, 1900 паралельно на Вищих жін. курсах — історію рос. мови і давньорус. літ-ру. Голова етногр. відділу Т-ва шанувальників природознавства (1881), його президент. Доглядач Дашковського етногр. музею в Москві (1884—97), дир. Лазаревського ін-ту сх. мов (1897—1911). Один із засн. ж. «Этнографическое обозрение» (1889—1918). Від 1911 — голова Рос. геогр. т-ва (1911), редактор журналу етногр. відділу цього т-ва. Видав 3 випуски «Сборника материалов по этнографии» (1885, 1887, 1888) і 4 випуски «Систематического описания коллекций Дашковского этнографического музея» (1887—95), збірник «Былины старой и новой записи» (1894), спільно з М.М.Ковалевським «Критическое обозрение» (1877, 1880). 1886 проводив археологічні розкопки в Криму і на Кавказі. Займався дослідженням індоєвроп. мов, зокрема мов народів Кавказу, рос. мови і фольклору. Очолив істор. школу у фольклористиці. Наук. роботи містять великий фактичний матеріал. Учений багато уваги приділяв дослідженню давньорус. епосу, зокрема «Слова о полку Ігоревім», укр. фольклору. Він є автором статей про М.Костомарова і П.Чубинського. П. у м. Санкт-Петербург, похований у Москві. Бібліогр.: Список ученых трудов ординарного академика В.Ф.Миллера. В кн.: Отчет о деятельности Отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук за 1911 г. СПб.,1911. Праці: Взгляд на «Слово о полку Игореве». М., 1877; Название Днепровских порогов у Константина Багрянородного. В кн.: Древности Московского археологического общества, т. 5. М., 1887; Экскурсы в область русского народного эпоса. М., 1892; Отголоски галицко-волынских сказаний в современных былинах. М., 1896; Очерки
русской народной словесности, т. 1— 3. М., 1897—1910; Казацкие эпические песни ХVI и ХVII веков. «Журнал Министерства народного просвещения», 1914. Літ.: Юбилейный сборник в честь В.Ф. Миллера, изданный его учениками и почитателями, под редакцией Н.Я. Янчука. М., 1900; 30-летие специальных классов Лазаревского института восточных языков. М., 1913; Web: http://www.rulex.ru/01130721.htm. Г.Г.Денисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЛІАРІСІЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
