МІКУЛІЧ-РАДЕЦКІ Йоганн фон (16.05.1850—14.06.1905) — австро-нім. хірург, засн. гастроскопії. Віце-президент і президент Краківського мед. т-ва (1885— 87), почесний д-р в Едінбурзі, Глазго (столиця і місто Шотландії, Велика Британія), Філадельфії (США), почесний член НьюЙоркської академії медицини, Тва медиків у Гельсінгфорсі (нині м. Гельсінкі, столиця Фінляндії), Хірургічного т-ва в Лондоні (Велика Британія) та ін. Син А.Мікуліча. Н. в м. Чернівці. Навч. в гзіях Праги (нині столиця Чехії; 1861), Чернівців (1862—64, 1867—69), Клагенфурта (Австрія; 1864—66), Германштадта (нині м. Сібіу, Румунія; 1866). Усупереч мрії батька архіт. А.Мікуліча про дипломатичну кар’єру сина Йоганн під впливом дядька Лукаса — хірурга — поступив на мед. ф-т Віденського ун-ту (1869—75) і став д-ром медицини (1875). Як асистент в університетській клініці видатного проф. хірургії Т.Білльрота (1829—94) габілітувався 1880. Був ординарним професором Краківського університету (1882—87), Кенігсберзького ун-ту (1887—90), Ун-ту Бреслау (нині м. Вроцлав, Польща), де, збудувавши взірцеву клініку, став дворянином — рицарем фон Мікуліч-Радецкі. Визначив нові хвороби (синдром Мікуліча — двобічне симетричне враження слинних і слізних залоз), провів нові операції (остеопластична операція Владимирова-Мікуліча), розробив прийоми (кардіопластики, резекції стопи, шлунку, прямої та сигмовидної кишки), запровадив інструменти і лікарські засоби (серветки мікуліч, клема Мікуліча, ватяні рукавиці тощо), домігся визнання антисептичної маски (1896) та місц. анестезії (1902). 1904 став гол. лікарем королів. прусської армії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІКУЛІЧ-РАДЕЦКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
