МІЗИН — одна з найвидатніших пізньопалеолітичних пам’яток Європи (див. Палеоліт пізній). Відкрита у 1907 р. та розкопувалась Ф.Вовком з 1908 р. Розташов. в с. Мізин Коропського рну Черніг. обл., на правому березі р. Десна (прит. Дніпра). Тут на схилі балки в лесові, на глибині бл. 1,5—3 м, було досліджено кілька господарсько-побутових комплексів, які включали стаціонарні житла з мамонтових кісток, ями-сховища, вироб. центри й вогнища, на заг. площі понад 1 тис. м2. Комплекс крем’яних знарядь має виразні епіграветські риси (див. Гравет) і складається
Уламки бивня мамонта з геометричним орнаментом з Мізинської стоянки. Пізній палеоліт.
з мікролітів із затупленим краєм (вістря мікрогравет і ланцетоподібні, мікроплатівки із затупленим краєм), кінцевих скребачок, різців різних типів, проколок тощо. Знаряддя з кістки, рогу й бивня представлені проколками, молотками, клинами, голками, вістрями до списів або дротиків, руків’ями з отворами. Знахідки мист-ва включають стилізовані жін. фігурки з геометричним гравіруванням у вигляді меандру, зигзагу, «ялинки», браслети, платівки та фрагменти бивнів з аналогічними мотивами, а також 5 мамонтових кісток з розписом червоною вохрою, котрі С.Бібіков інтерпретував як комплекс муз. ударних інструментів. Знайдено також більше 800 свердлених морських черепашок. Фауна — мамонт (домінує), кінь, пн. олень, вівцебик, бурий ведмідь, вовк, песець, заєць тощо. Поселення має прямі аналоги в комплексі верхньопалеолітичної стоянки Бармаки в Рівненській області і, згідно з попередніми радіокарбоновими датами, має вік 16—15 тис. років тому. Літ.: Шовкопляс И.Г. Мезинская стоянка. К., 1965; Бибиков С.Н. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта. К., 1981; Сергин В.Я. Структура мезинского палеолитического поселения. М., 1987. Д.Ю. Нужний.
йонної державної адміністрації та районної ради: http://zdolbun.rv.ua. О.В. Андрощук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЗИН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
