МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ БОРЦЯМ РЕВОЛЮЦІЇ (МОДР), за кордоном ще часто іменувалася як Міжнародна червона допомога, створена 30 листопада 1922 на 4-му конгресі Інтернаціоналу Комуністичного. Керівний орган — виконком — обирався на всесвітніх конгресах МОДР, місце осідку — спочатку Москва, а від кінця 1937 — Париж (Франція). Найактивнішими діячами МОДР були Ю.Мархлевський, П.Лепешинський, К.Цеткін, О.Стасова, Сен Катаяма, В.Пік та ін. МОДР була покликана надавати матеріальну допомогу і юрид. захист політв’язням та політемігрантам і їхнім сім’ям, які боролися за перемогу пролетарської революції. МОДР використовувалася комуніст. партіями з пропагандистською метою для розгортання революц. руху шляхом викриття в її численних періодичних (понад 90 назв) і неперіодичних виданнях переслідувань, репресій, терору, суд. процесів над учасниками класової боротьби, відомими комуніст. функціонерами. Хоча в серед. 1930-х рр. МОДР об’єднувала бл. 75 нац. секцій, які налічували понад 14 млн членів (із них бл. 10 млн входили до рад. секції), проте вона не користувалася широкою підтримкою зарубіжної
громадськості. До модрівців там ставилися як до порушників порядку і навіть звинувачували в зрадництві. Враховуючи непопулярність МОДР за кордоном, Виконком Комінтерну ще наприкінці 1924 зобов’язав Міжнародну робітничу допомогу перераховувати 10 % зібраних нею коштів на потреби політв’язнів та їхніх родин. Фінансову основу МОДР складали членські внески, головно її рад. секції. Друкованим органом МОДР в Україні був ж. «Інтернаціональний маяк». У міжвоєнний період (до 1939) найгучнішими акціями МОДР стали кампанії протесту проти урядової політики терору над учасниками Вересневого повстання 1923 у Болгарії, Татарбунарського повстання 1924, Гуанчжоуського повстання 1927 в Китаї, проти суд. процесів у Сх. Галичині (Володимиро-Волинського 1926—27, Ковельського 1934) над діячами Комуністичної партії Західної України та ін., солідарності з учасниками класових боїв 1934 в Австрії та Іспанії, а також громадян. війни в Іспанії 1936—39, на захист Г.Димитрова, Е.Тельмана, А.Грамші, Н.Сакко і Б.Ванцетті. З початком Другої світової війни діяльність МОДР у міжнар. масштабі припинилася, хоча її орг-ції до 1947 продовжували існувати в СРСР, Франції та в деяких країнах Лат. Америки. Літ.: Аврус А.И. Пролетарский интернационализм в действии. Саратов, 1971; Под знаменем пролетарской солидарности. К., 1971; Аврус А.И. и др. Верность пролетарскому интернационализму. Саратов, 1983. В.В. Павленко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ БОРЦЯМ РЕВОЛЮЦІЇ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
