МИХАЛОН ЛИТВИН — літ. псевдонім автора латиномовного полемічного трактату «Про норови татар, литовців і московитів», піднесеного 1550 королю польс. і вел. кн. литов. Сигізмундові II Августу. Цей твір дійшов до нас у 10 фрагментах, видрукуваних Й.Грассером за оригіналом (доля якого залишається невід.) у конволюті з працею Я.Ласицького «Про богів Жемайтії» (Базель, 1615). Проблема ідентифікації М.Л. і досі остаточно не з’ясована. У ньому вбачали: анонімного урядового комісара, котрий здійснював ревізію укр. замків 1545; литов. посла в Крим 1538 Михайла Тишкевича; засновника мка Гринкішки Микифора Гринька Ловейковича на прізвисько Михайло; аноніма з кола кн. Миколая Радзивілла; лат. секретаря великокнязівської канцелярії впродовж 1534—42, 1547—55 Венцеслава Миколайовича (остання версія найдокладніше обґрунтована). Праця М.Л., попри значну кількість гіперболізмів, похідних від її полемічної загостреності, є важливим джерелом для дослідження історії Великого князівства Литовського (передусім сусп. думки); містить цінні відомості про розвиток укр. земель у 15—16 ст. Дж.: Архив историко-юридических сведений, относящихся до России, кн. 2, пол. 2, отд. 5. М., 1854; Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси, вып. 1. К., 1890
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИХАЛОН ЛИТВИН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
