Закладена 1174: «Того же лета Святослав Всеволодовичь заложил церковь в Чернигове на княжем дворе святого Михаила» — гласить літопис. Знаходилася на новому княжому дворі в пн.-сх. частині черніг. дитинця. Зруйнована в серед. 13 ст., розібрана в 17 ст. Руїни чотириапсидного чотиристовпного храму (бл. 19 Ч Ч 15 м), складеного в техніці рівношарової кладки із цегли 3,5— 4,5 Ч 17—19 Ч 26—27 см, 1956 досліджені Б.Рибаковим, на схід від садиби Черніг. худож. музею. Фундамент (глибиною до 0,8 м) із гальки, залитої розчином; зверху вкритий плінфяною вимосткою. Тотожність виявленого пам’ятника з М.ц. спірна. Можливо, її рештки знаходяться за 100 м на пд., між Черніг. худож. музеєм та Чернігівським історичним музеєм, де 1981 та 1984 виявлено потужний розвал буд. матеріалів кінця 12 ст., включаючи різні білокам’яні деталі, і де за планами 18 ст. знаходилася дерев’яна Михайлівська церква. Літ.: ПСРЛ, т. 2. М.—Л., 1962. Стб. 571; Беляев Л.А. Из истории зодчества древнего Чернигова. В кн.: Проблемы истории СССР, т. 4. М., 1974; Раппопорт П.А. Русская архитектура Х—ХIII вв.: Каталог памятников. Л., 1982; Коваленко В.П. Архитектура Чернигово-Северской земли в эпоху «Слова о полку Игореве». В кн.: Ex oriente Lux: Melanges offerts en hommage an prof. Jean Blankoff, v. 1. Bruxelles, 1991. В.П. Коваленко.
дженнями середнього та верхнього шарів, які належали до ямної культурно-історичної спільності, відкрито залишки великого поселення — вироб. центру з майстернями з виготовлення металевих, кам’яних і кістяних виробів. Воно було оточене високими кам’яними мурами й глибокими ровами. Це найдавніша фортеця в Пд.-Сх. Європі. Виявлені матеріали свідчать про зв’язки степового населення з північнокавказькими племенами та племенами трипільської культури. Літ.: Лагодовська О.Ф. та ін. Михайлівське поселення. К., 1962. О.Г. Шапошникова.
валося прикрасами із золота й срібла, про що згадується в писемних джерелах. Розкопками відкриті прибудови до стін храму, де знаходились усипальниці переяслав. князів. Зруйнований військами хана Батия 1239. Літ.: Каргер М.К. Памятники древнерусского зодчества в Переяславе-Хмельницком: Зодчество Украины. К., 1954. О.П. Моця.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИХАЙЛІВСЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»