МИРГОРОДСЬКИЙ ПОЛК — козац. військ. й адм.-тер. одиниця в Лівобережній Україні. Створений 1648. Межував з Чернігівським полком, Ніжинським полком, Прилуцьким полком, Кропивнянським полком, Полтавським полком і Сумським полком. Перші полковники М.п. — М.Гладкий (1649—52), Г.Лесницький (1653—54, 1657—58, 1660), Д.Постоленко (1664—66), Г.Апостоленко (1666—68), Г.Гладкий (1669—70), М.Кияшко (1670— 71). Територія М.п. зазнавала істотних змін. Після приєднання Лубенщини (1649) в ньому було 16 сотень. З відновленням Лубенського полку (1658) в М.п. залишилося 4 сотні, до яких додано частину території Полтав. полку і Чигиринського полку. 1764 до М.п. входили сотні: дві Миргородські, Хорольська, Сорочинська, Багачанська, Устивицька, Яреськівська, Шишацька, Білоцерківська, Остапівська, Говтвянська, Городиська, Кременчуцька, Власівська, Омельницька, Потоцька. Невдовзі чотири останні були включені (1774—75) до Новоросійської губернії. На 1782 у М.п. було 12 містечок і 1271 село. Управління М.п. понад 65 років здійснювали полковники Апостоли: Павло Охрімович (1671, 1672—83), Данило Павлович (1683—1727, гетьман Лівобереж. України 1727—34; див. Д.Апостол), Павло Данилович (1727—36). Наступні полковники — В.Капніст (1737—50), Я.Троцький (1751—52), Ф.Остроградський (1752—68), Ф.Заньківський (1771—82). М.п. брав участь у національно-визвол. війні укр. народу серед. 17 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИРГОРОДСЬКИЙ ПОЛК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
