МИКИША Тарас Михайлович (02.02.1913—14.03.1958) — піаніст, композитор і педагог. Син М.Микиші. Н. в с. Приймівка (нині с. Приймівщина Оржицького р-ну Полтав. обл.). Муз. освіту здобув спочатку в Києві в піаністки В.Сімхович, потім — у Москві (клас композиції Б.Яворського). З 1927 навч. у Віденській муз. академії (клас фортепіано Й.Сафіра та Й.Майєра, клас композиції Й.Маркса), 1930—33 — у Вищій музичній школі у Відні (клас фортепіано П.Вайнгартена). Лауреат Міжнар. конкурсу піаністів ім. Ф.Ліста у Будапешті (Угорщина; 1933, 2-га премія), конкурсу співу і фортепіано Віденської муз. академії (1933, 2-га премія) та конкурсу фірми «Безендорфер» у Відні (нагороджений престижним роялем). Дебютував 1933 в Будапешті. Виступав з концертами у Відні (1933, 1941—45), Роттердамі (Нідерланди; 1934), Стокгольмі (Швеція; 1934), Ужгороді (1936), Берліні (Німеччина; 1942), Бреслау (нині м. Вроцлав, Польща; 1943), містах Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Югославії. 1946— 47 перебував у Парижі (Франція). 1947 здійснив велике концертне турне по Пд. Америці. Останні його концерти відбулися в Буенос-Айресі (Аргентина; 1953). У його репертуарі були твори укр. композиторів (Л.Ревуцький, В.Косенко, М.Колесса, В.Барвінський), а також Л. ван Бетховена, Й.-С.Баха, Й.Брамса, Ф.-Ф.Шопена, Ф.Мендельсона, В.-А.Моцарта, І.Стравинського, С.Рахманінова та власні твори. Сучасники високо оцінювали мист-во М. Його називали «фортепіанним феноменом», «віртуозом дивовижної якості», «піаністом високого рангу». Він був одним з небагатьох, хто уславив Україну, залишивши глибокий слід у муз. к-рі Заходу. М. — автор сонат, фуг, прелюдій, Концерту для двох фортепіано, Скрипкового концерту, варіацій на теми народних пісень та ін. П. у м. Буенос-Айрес.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Микиша Тарас Михайлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
