МИКИТКА Осип (21.02.1878 — серпень 1920) — військ. діяч, генерал-чотар Української Галицької армії. Н. в с. Заланів (нині село Рогатинського р-ну ІваноФранк. обл.) в сім’ї нар. учителів. Закінчив г-зію в Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща), кадетську школу у Відні (1902). Офіцер австрійс. армії. У роки Першої світової війни — командир роти, батальйону на албанському фронті, з січня 1918 — командир Легіону Українських січових стрільців. З утворенням Західноукраїнської Народної Республіки і початком українсько-польської війни 1918—1919 — організатор і командир бойових груп «Старе Село», «Північ» на фронті РаваРуська—Сокаль, які вели бої з кінця листопада 1918 за Львів. Від січня 1919 — командир 1-го Галицького корпусу, відзначився в ході Чортківської операції Української Галицької армії 1919 (червень), коли його корпус зайняв Броди і наблизився до захопленого поляками Львова. У ході Київ. операції УГА 1919 (серпень) визволяв столицю України, був призначений військ. комендантом Києва. З листопада 1919 — командувач УГА, з метою її порятунку уклав Договір між командуванням Української Галицької армії та командуванням Добровольчої армії (17 листопада 1919). У лютому 1920 виступив проти пропозиції переходу УГА на бік Червоної армії (див. Радянська армія, Червона Українська Галицька армія), а з метою порятунку армії прагнув вивести укр. частини в Румунію.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИКИТКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
