МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ I (Менґлі-Ґерей; 1445—1515) — крим. хан, син Гаджжі-Ґерея (див. Хаджі-Гірей). 1466—67 і 1469—74 відбирав
владу в брата по батькові НурДевлета. Конфлікт з Емінеком, беґом (див. Бей) наймогутнішого в Криму клану Ширін, змусив М.-Г. I тікати в Кафу (нині м. Феодосія). Османці, скориставшись безвладдям у Кримскому ханаті, 1475 завоювали італійські колонії в Північному Причорномор’ї та князівство Феодоро (див. Мангуп) у гірському Криму. М.Г. I був вивезений до Туреччини, але 1478 на прохання крим. беґів відпущений у Крим для зайняття престолу втретє. Ці події створили прецедент для оформлення осман. султанами права інвеститури крим. ханів і таким чином зумовили підданство Крим. ханату Османській імперії. М.-Г. I 1484 допомагав у поході осман. султана Баєзіда II на Молдавське князівство, під час якого поєднана армія османців і татар захопила Буджак з фортецями Кілія та Четатя-Албе (з 1503 — Акерман; нині м. Білгород-Дністровський). Користуючись престижем чингізидського походження, облаштував шлюби своїх доньок з осман. принцами, що втягнуло його в боротьбу синів Баєзіда II за осман. престол. Однак прийняття імператорського титулу падішага 1502 демонструвало претензії М.-Г. I на незалежний статус. Гол. політ. метою правління М.-Г. I було протистояння Золотій Орді. Заради цього він 1474 ініціював союз з Великим князівством Московським (відновлений після третього воцаріння), спрямований проти Золотої Орди та Великого князівства Литовського. Походи М.-Г. I в литов. володіння зірвали похід золотоординського хана Ахмата на Велике князівство Моск. (1480) і сприяли в подальшому загарбанню останнім земель ВКЛ. Для контролю над степами Пн. Причорномор’я М.-Г. I заложив 1492 фортецю Джан-Кермен (Кара-Кермен; нині м. Очаків). 1502 перемога М.-Г. I над ханом Сеїд-Ахматом поклала кінець Золотій Орді. Водночас успіхи М.-Г. I зробили внесок у посилення Великого князівства Моск., що зумовило переміну політики Крим. ханату під кінець його правління. Антилитов. політика М.-Г. I спричинила кілька великих походів, один з яких закінчився захо-
пленням Києва 1482. Ці походи не призвели до територіальних загарбань, тому що їхня осн. мета зводилася до захоплення полону (див. Ясир). З метою людоловства постійно організовувалися набіги дрібних загонів. Місткий невільничий ринок Осман. імперії поглинав усю здобич. Відтоді русинські невільники («рус») становили осн. масу невільників в Осман. імперії. Ін. ареалом надходження рабів став Пн. Кавказ. У внутр. політиці М.-Г. I намагався зміцнити персональну владу у змаганні з кланами (див. також Бейлик), спираючись на служилу знать («ічкі беґлері»). Також заохочував переселення у свої володіння колиш. ординців зі сх. Незважаючи на перебування столиці в м. Крим (Солхат; нині м. Старий Крим), у с-щі Салачік (нині у складі м. Бахчисарай) побудував ін. резиденцію (Девлет-Сарай), а також медресе Зинджирли. Унаслідок похилого віку та хвороб М.-Г. I під кінець життя контроль над держ. справами перебрав його син калга Мегмед-Ґерей. Літ.: Gulbun-i Hanan. Istanbul, 1287/1870; Pulaski K. Stosunki z Mendli-Girejem, chanem tataro`w perekopskich (1469—1515). Krako`w—Warszawa, 1881; Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала ХVIII века. СПб., 1887; Malowist M. Kaffa — kolonia genuen`ska na Krymie i problem wschodni w latach 1453—1475. Warszawa, 1947; Le Khanat de Crime`e dans les Archives du Muse`e du Palais de Topkapi. Paris — La Haye, 1978; Галенко О. Дипломатія Кримського ханату (середина ХV ст. — 1783). В кн.: Нариси з історії дипломатії України. К., 2001; Гайворонський А. Повелители двух материков, т. 1: Крымские ханы ХV—XVI столетий и борьба за наследство Золотой Орды. К.— Бахчисарай, 2007. О.І. Галенко.
війни 1735—1739, керував обороною Крим. п-ова, відбивши, зокрема, рос. напад від Перекопу 1739. Був суфієм і визнаним поетом. Жертвував гроші на буд-во мечетей, текке та медресе. П. у м. Бахчисарай. Літ.: Gulbun-i Hanan. Istanbul, 1287/1870; Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты в ХVIII столетии. Одесса, 1889. О.І. Галенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ I» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
