МЕНАНДР ПРОТИКТОР (р. н. і р. с. невід.) — візант. історик 6 ст. Його «Історія» збереглася лише в ексцерптах (витягах) візант. імп. Константина VII Багрянородного (10 ст.). Н. в м. Константинополь, в юні роки навч. юриспруденції. Щоб завоювати прихильність імп. Маврикія, який прийшов до влади 582, М.П. почав писати істор. працю. Фрагменти «Історії», що збереглися, охоплюють 558—82. Напевне, якийсь час М.П. служив при імператорському дворі, про що свідчить його прізвисько «протиктор» (офіцерський чин в імператорській гвардії). Його праця є одним з найцінніших джерел з історії Візантії 6 ст. Літ.: История Византии, т. 1. М., 1967. М.В. Скржинська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕНАНДР ПРОТИКТОР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
