МЕЛЬНИЦЯ-НАД-ДНІСТРОМ — назва до 1940 смт МельницяПодільська. МЕЛЬНИЦЯ-ПОДІЛЬСЬКА (до 1940 — Мельниця-над-Дністром) — с-ще міськ. типу Борщівського р-ну Тернопільської області. Розташов. на р. Дністер, за 35 км від районного центру та за 4 км від залізничної ст. Іване-Пусте. Нас. 3,8 тис. осіб (2004). Біля сучасної М.-П. знайдені залишки поселення трипільської культури і слов’ян. поселення 6— 7 ст. Перші письмові згадки на-
лежать до поч. 17 ст. Селище знаходилося у володінні магнатського роду Лянцкоронських. 1615 спустошене татарськими, 1672 — турец. військами. У 1670—90-х рр. кілька разів переходило під владу то Османської імперії, то Речі Посполитої. З поч. 18 ст. переходить у володіння графського роду ДунінБорковських. 1747 містечко отримало магдебурзьке право та дозвіл проводити двічі на рік ярмарок і щотижнево торги, — усе це сприяло розвитку торгівлі та ремісництва. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшло під владу Австрії (з 1869 — Австро-Угорщина). У 1-й пол. 19 ст. споруджено тютюнову ф-ку і спиртовий з-д. 1885 відкрито 2-класну, 1895 — 4-класну школи. Під час Першої світової війни біля містечка проходили жорстокі бої. Від 1920 — під владою Польщі. У 1920-х рр. за сприяння уряду в Мельницю-над-Дністром переселялися польс. колоністи. На поч. 1930-х рр. працювала семирічна школа. Від 1939 — у складі УРСР. 1940 стало райцентром і набуло сучасну назву. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 від липня 1941 по березень 1944 було окуповане гітлерівськими військами, входило до складу Генеральної губернії. 1942 нацисти винищили єврейську громаду в М.-П. З 1960 — с-ще міськ. типу. 1962 втратило статус районного центру. Пам’ятки: Церква святого архістратига Михаїла (1722). Літ.: ІМіС УРСР: Тернопільська область. К., 1973; Тернопільський енциклопедичний словник, т. 2. Тернопіль, 2005. В.В. Головко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕЛЬНИЦЯ-НАД-ДНІСТРОМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
