МЕЗЕНЦЕВА Галина Георгіївна (15.09.1923—24.11.1997) — археолог, музеєзнавець, фахівець у галузі археології давніх слов’ян та
588 МЕЗЛЕВА
Київської Русі. Д-р істор. н. (1969), проф. (1970). Н. в м. Київ. Закінчила істор. ф-т (1946), аспірантуру при кафедрі археології Київ. ун-ту (1946—49). 1950 захистила канд. дис. на тему: «Теракоти Ольвії та їх значення як історичного джерела», 1969 — докторську дис. на тему: «Давньоруське місто Родень: Княжа гора». 1950—1976 працювала на кафедрі археології та музеєзнавства Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) старшим викладачем (1950—59), доцентом (1959—70), професором (1970— 76), викладала курси з археології Київ. Русі, стародавніх слов’ян, історії і теорії музейної справи та краєзнавства. 1976—86 працювала у відділі Пн.-Зх. Причорномор’я Ін-ту археології АН УРСР, де започаткувала дослідження на цій території слов’ян. пам’яток, зокрема у м. Білгород-Дністровський; викладала в Одес. ун-ті (нині Одеський національний університет) курси: «Археологія Давньої Русі», «Культура Київської Русі», «Музеєзнавство». З 1986 обіймала посаду старшого наук. співробітника давньорус. відділу Ін-ту археології АН УРСР (з 1991 — Ін-т археології АН України, з 1994 — Інститут археології НАН України). М. належить значний доробок в укр. археол. науці. Вона досліджувала античні міста Пн. Причорномор’я (див. Античні держави Північного Причорномор’я), Канівське поселення полян та давньоруські міста — Київ, Родень, Білгород, БілгородДністровський, керувала Канівською (1957—64), Білгородською (1965—75), Білгород-Дністровською (1977—83) археол. експедиціями. Автор понад 100 наук. та науково-популярних праць. За 11-ма її сценаріями були зняті науковопопулярні та учбові фільми: «У истоков Киевской Руси» (у 3-х частинах). К., 1964; «Древній Київ», ч. 1. К., 1971; «З глибин віків», ч. 2—3. К., 1971; «Час залишає сліди», ч. 4. К., 1972; «Свідки минулого». К., 1973; «Древній Білгород», ч. 1—3. К., 1970—73; «Місто над Десною» (Чернігів), ч. 1—2. К., 1974. Праці: Музеї України. К., 1959; Нариси музейної справи. К., 1959 (у співавт.); Канівське поселення полян.
К., 1965; Давньоруське місто Родень Княжа Гора. К., 1968; Про топографію стародавнього Білгорода. «УІЖ», 1968, № 8; Музеєзнавство. К., 1980; Дослідники археології України: Енциклопедичний довідник. Чернігів, 1997. Літ.: Галина Мезенцева. В кн.: Мезенцева Г. Дослідники археології України: Енциклопедичний словникдовідник. Чернігів, 1997; Пам’яті Галини Георгіївни Мезенцевої. «Археологія», 1998, № 3; Самойленко Л.Г. Мезенцева Галина Георгіївна. В кн.: Історичний факультет Київського національного університету ім. Т.Шевченка: минуле й сьогодення. К., 2004. С.П. Юренко.
кого князівства Литовського. На укр. землях поширений у 15—16 ст. Назва походить від литов. mJzlawa (mJzlowa) — данина. Податок платили як натурою — худобою, домашньою птицею, яйцями, так і грішми. Літ.: Любавский М. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства по времени издания первого Литовского статута. М., 1892; Акты Литовской метрики, т. 1, вып. 2. Варшава, 1897. Н.О. Герасименко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕЗЕНЦЕВА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
