МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ IV Софу («суфій»; 1610—1674) — крим. хан; займав престол у жовтні 1641 — червні 1644 та липні 1654 — 1666. Син хана Селямет-Ґерея I, був калгою за правління брата в перших Джанібек-Ґерея. Призначений на ханство огляду на миролюбну вдачу. Під час першого правління утримував кримців від набігів, що спричинило невдоволення в Криму. Вдруге зведений на престол після Іслам-Ґерея III і виступив активним противником Рос. д-ви. Взяв участь у Конотопській битві 1659. Усунутий з престола за відмову послати військо на допомогу осман. силам в Угорщині. Остаток життя прожив у Дагестані (нині Республіка Дагестан у складі РФ) дервішем. Визнаний поет (підписувався псевдонімами «Кяміль» та «Хані») і суфій. Літ.: Ghlbhn-i Hanan. Istanbul, 1287/1870; Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII века.
572 МЕДАЛІ
СПб., 1887; Новосельский А.А. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVII века. М.—Л., 1948. О.І. Галенко.
Медаль «За оборону Києва». Лицьовий бік.
Медаль «Ветеран праці». Лицьовий бік.
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР». Лицьовий бік.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ IV» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
