МАЦЬКІВ Теодор Іванович (н. 30.05.1918) — історик. Н. в Струтині (нині Золочівського р-ну Івано-Франківської обл.). Закінчив Академічну гімназію у Львові (1938). У лавах польс. війська брав участь у Другій світовій війні. Після капітуляції Польщі емігрував на Захід. По закінченні II світ. війни вивчав історію та славістику в ун-ті у Франкфурті-наМайні (Німеччина). Захистив докторську дис. на тему: «Українська козаччина у світлі німецької літератури в першій половині XVIII століття» у Франкфуртському ун-ті ім. Гете (1950). Від 1950 — у США. Продовжив навчання в Ун-ті Сент-Гола в Ньюарку (штат Нью-Джерсі, США), в якому здобув право викладати в середніх школах. Читав курс укр. мови в тому ж ун-ті та вів укр. радіопрограму на місц. радіостанції (1950—54). 1956—57 викладав історію в колегії «Марія Гільф» кантону Швіц (Швейцарія). Протягом 1962—84 — професор Держ. ун-ту та дир. департаменту совєтологічних студій в Акроні (шт. Огайо, США). 1967 отримав стипендію на літній курс з рос. літератури в ун-ті в Блумінгтоні (шт. Індіана, США). 1972—73 здобув стипендію від ун-ту в Акроні на участь в семінарі про СРСР, який організувала регіональна Рада міжнар. студій при ун-ті в Пітсбурзі (шт. Пенсильванія, США). 1984 вийшов на пенсію. Упродовж 1984— 87 викладав історію України в Гейдельберзькому ун-ті (ФРН). Професор східноєвроп. історії Українського вільного університету в Мюнхені (ФРН; 1984—93). 1987 викладав історію України в Укр. наук. центрі при Ун-ті Макворі в Сіднеї (Австралія). 1992 читав спецкурс з історії України 17—18 ст. в Дніпроп. держ. ун-ті. Брав участь у Міжнар. істор. конгресах у Стокгольмі (Швеція; 1960), Відні (1965), Сан-Франциско (США; 1975), Штутгарті (ФРН; 1985). Дійсний член Українського історичного товариства та Наукового товариства імені Шевченка. Від 1966 — член ред-
Л.М. Мацієвич.
В.В. Мацкевич. Портрет роботи художника В. Дерюгіна. 2003.
Т.І. Мацьків.
564 МАЦЮК
колегії ж. «Український історик». Від 1984 —голова осередку Укр. істор. т-ва у ФРН. Один з організаторів низки наук. конференцій з проблем україністики в Мюнхені. Автор понад 100 наук. праць укр., англ., нім. та польс. мовами, присвячених висвітленню історії Гетьманщини, переважно доби І.Мазепи та Б.Хмельницького, у західноєвроп. літературі та джерелах, а також студій з укр. історіографії. Віднайшов і опублікував низку західноєвроп. джерел з укр. історії. Праці: Гравюра Мазепи з 1706 р. «Український історик», 1966, № 1/2; Гетьман Іван Мазепа — князь Священної Римської імперії. Там само, 1966, № 3/4; Prince Mazepa, hetman of Ukraine in contemporary English publications (1689—1709). Chicago, 1967; Найстарші американські газети про Україну. «Український історик», 1969, № 1/3; Україна в звітах англійського посла з Москви (1705—1710). «Український історик», 1972, № 1/2—3/4; Князь Іван Мазепа — гетьман України. «Український історик», 1979, № 1/4; Mazepa’s title: Prince of the Holy Roman empire. «Nationalities Papers», 1979, vol. 7, no. 1; The UkrainianJewish relationship in the 17th century. «Ukrainian Review», 1981, vol. 29, no. 2: Ukrainian Historiography Past and Present. «Ukrainian Quarterly», 1984, vol. 40, no. 3; Гетьман Мазепа в оцінці М.Костомарова. «Український історик», 1986, № 3/4; The Development of Ukrainian Historiography: (Сonclusion). «Ukrainian Review», 1986, vol. 34, no. 2—4; English Press on Liberation war in Ukraine (1648—1649). «Ukrainian Quarterly», 1986, vol. 42, no. 1; Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1689—1709 рр. Мюнхен, 1988; Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687—1709. Мюнхен, 1988 (2-е вид. — Полтава—К., 1995); Mazepa’s love affair and its veracity. «Ukrainian Quarterly», 1988, vol.44, no. 1/2; Справа термінології української історії в німецькій історіографії. «Український історик», 1988, № 1/4; Англійський текст Зборівського договору з 1649 року та інші вибрані статті. Нью-Йорк—Львів— К.—Мюнхен, 1993; Справа княжого титулу гетьмана Івана Мазепи. «Київська старовина», 1993, № 6; Мазепіяна в «Українському історику». «Український історик», 1994, № 1/4; Хмельниччина в тогочасних західноєвропейських джерелах. Острог, 2007. Літ.: Л.В. Професорові Теодорові Мацькову — 70. «Український історик», 1988, № 1/4; Швидько Г. Слово про життя і творчість історика-документаліста. В кн.: Гетьман Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687— 1709. Полтава—К., 1995; Домбровський О. На 80-ліття історика Теодора Мацькова. «Український історик»,
1998, № 1/4; Збірник на пошану професора Т.Мацьківа. К., 1999. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАЦЬКІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
