МАУТГАУЗЕН (нім. — KZ Мauthausen) — нацистський концентраційний табір поблизу міста Маутгаузен і с. Гузен (обидва в Австрії). Створений 8 серпня 1938 як філіал концтабору Дахау, з березня 1939 — самостійний табір. Мав 52 філії, з яких найбільшими були Гузен (бл. 26 тис. в’язнів), Ебензеє (понад 18 тис.), Лінц (понад 6 тис.), Мельк (понад. 10 тис.). Табором управляв комендант (Альберт Зауер, з 9 лютого 1939 — Франц Цірайс), якому підпорядковувався гарнізон військ СС чисельністю від 1 тис. охоронців у 1941 до 6 тис. на поч. 1945. У таборі утримувалися учасники антифашист. руху Опору з європ. країн, військовополонені, примусові цивільні робітники. М. став місцем «остаточного вирішення» для ромів (циган), польс. і угор. євреїв.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАУТГАУЗЕН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
