МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА ТЕОРІЇ в суспільних науках — концепції, що використовуються для визначення низки специфічних рис сучасного сусп-ва (див. також Модерну теорії, Індустріальне суспільство). Масове суспво (від англ. mass society) характеризується індустріалізацією, урбанізацією, стандартизацією життя та масовим попитом, бюрократизацією суспільного життя, поширенням засобів масової комунікації та масової к-ри. Витоки М.с.т. лежать у працях класиків консерватизму 19 ст. (Е.Берк, Ж.-М. де Местр, Л. де
Бональд, А. де Токвіль), які виступали проти руйнації традиційної соціальної структури, критикуючи перетворення сусп-ва на масу ізольованих індивідів. З кін. 19 ст. поширюється критика «бунту мас» (збільшення їх впливу на політ. та культ. життя євроатлантичної цивілізації) з боку представників елітаризму (Ф.В.Ніцше, О.Шпенглер, Х.Ортегаі-Гассет, М.Бердяєв). Виникнення фашизму та різних форм тоталітаризму в Європі 1920—30-х рр. спричинило переорієнтацію М.с.т. в бік захисту ліберальнодемократ. цінностей (К.Маннгейм, Х.Арендт). У 2-й пол. 20 ст. М.с.т. стали спільним елементом як лівих (див. Е.Фромм), так і правих сусп. концепцій, зокрема неоконсервативного бачення постіндустріального суспільства (Д.Белл). Літ.: Skills E. Theory of Mass Society. New York, 1963; Ашин Г. Доктрина «массового общества». М., 1971; Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1986; Маннгейм К. Диагноз нашего времени. М., 1994; Маркузе Г. Одномерный человек: исследование идеологии развитого индустриального общества. М., 1994; Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас. К., 1994; Канетти Э. Масса и власть. М., 1997; Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс. М., 1998; Kornhauser W. The politics of Mass Society. London, 2000; Хевеши М. Массовое общество в ХХ веке. «Социс», 2001, № 7; Арендт Х. Джерела тоталітаризму. К., 2002. К.Ю. Галушко.
З липня 1987 по жовтень 1990 — голова РМ УРСР. Подав у відставку 23 жовтня 1990 здебільшого під тиском громадськості (студентське голодування, вимоги шахтарських профспілок). Нар. депутат України 1-го та 2-го скликань. Брав участь у роботі парламентського к-ту з питань планування, бюджету, фінансів. З червня 1994 по березень 1995 — Прем’єр-міністр України. Нині — Голова спостережної місії «Україна — відома», член громад. антикорупційного форуму, член «Комітету — 2005», президент фонду «Професіонал». Нагороджений двома орденами Леніна (1966, 1986), Орденом Жовтневої Революції (1971), орденами За заслуги перед Україною 3-го ст. (1997), князя Ярослава Мудрого 5-го ст. (1998) та ін. Праці і тв.: Индустриальное развитие Украинской ССР. К., 1974 (у співавт.); В єдиному народногосподарському комплексі. К., 1997; Упущенный шанс: Небеспристрастные размышления экс-премьера Украины о том, что произошло в бывшем Советском Союзе. К., 1993. Літ.: Литвин В. Політична арена України: Дійові особи та виконавці. К., 1994; Уряди України у ХХ ст.: Науково-документальне видання. К., 2001. В.В. Головко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА ТЕОРІЇ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
