МАРТОВИЧ Лесь (Олекса Семенович; 12.11.1871—11.01.1916) — письменник, юрист, громад., культ. і політ. діяч. Д-р права (1914). Н. в с. Торговиця (нині село Городенківського р-ну Івано-Франк. обл.) в сім’ї сільс. писаря. Навч. в нар. школі, у г-зіях Коломиї (1882—90) та Дрогобича (1890—92). 1889 опублікував анонімно оповідання «Нечитальник» на кошти В.Стефаника, його друга й однокласника. Студент юрид. ф-ту Чернів. ун-ту (1892— 1900); через нестатки залишив навчання; згодом перевівся до Львів. ун-ту, який і закінчив екстерном 1909, будучи вже автором 3-х збірок оповідань: «Нечитальник» (1900), «Хитрий Панько і інші оповідання» (1903), «Стрибожий дарунок і інші оповідання» (1905). Працював в адвокатських конторах Галичини — у Кутах, Городку (нині місто), Кам’яноброді (нині село Яворівського р-ну; обидва Львів. обл.) та ін. Будучи активним членом Русько-української радикальної партії, агітував 1898 за кандидатуру І.Франка до австрійс. парламенту, друкувався в радикальній пресі. З 5 листопада 1897 редагував газ. «Громадський голос». Через нестатки і хворобу мав обмежені можливості для літ. праці. 1911 був висунутий кандидатом у депутати до австрійс. парламенту, але зняв свою кандидатуру. Прийнявши запрошення друга — адвоката І.Кунціва, останні роки життя провів на х. Улицько-Зарубане біля м. Рава-Руська. П. у с. Погорисько (нині село Жовківського р-ну Львів. обл.), де писав статті про рос. окупацію. І.Кунців і поховав М. в сусідньому с. Монастирок (нині село Жовківського р-ну). Худож. спадщина М. збереглася не повністю; чимало творів лишилися незакінченими (по-
вість «Село Підойми», драма «Політична справа» та ін.). Неповторний гуморист і сатирик, М. залишив у своїх творах широку панораму життя й побуту всіх прошарків галицького сусп-ва (повість «Забобон», 1910—11; оповідання «Мужицька смерть», «Війт», «Лумера» та ін.). Окремі твори М. перекладалися рос. (з 1900), естон., нім., польс., чеською та угор. мовами. Фольклорні записи М. зберігаються в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України, архів — в Інституті літератури імені Т.Шевченка НАН України. 1966 в с. Торговиця засновано літературно-меморіальний музей Л.Мартовича. Бібліогр.: Кравченко Є.Є. Лесь Мартович: Бібліографічний покажчик. Львів, 1968. Тв.: Вибір нарисів і новел В.Стефаника, І.Семанюка, Л.Мартовича. Коломия, 1910; Забобон. Львів, 1917; К., 1928, 1950, 1985; Народна ноша: Посмертний збірник оповідань. Львів, 1918; Нечитальник. Львів, 1922; Хитрий Панько. Львів, 1922; Вибрані твори. Х., 1926; Мужицька смерть. К., 1929; Повний збірник творів, т. 1. Х., 1930; Твори, т. 1—3. Львів, 1943; Вибрані твори. К., 1949; Избранные произведения. М., 1951; Твори. К., 1957, 1963, 1976; За межу. К., 1968; Вибрані твори. Ужгород, 1976. Літ.: Грушевський О. Сучасне українське письменство в його типових представниках: О.Маковей, О.Кобилянська, Д.Лукіянович, Л.Мартович. «ЛНВ», 1908, т. 42, кн. 5; Кунців І. Лесь Мартович. «Діло», 1916, 3 лютого; Лесь Мартович: Некролог. «Украинская жизнь», 1916, № 10—11; Стефаник В. Про Леся Мартовича: Спомин. «Америка» (Філадельфія), 1928, № 80; Равлюк В. Лесь Мартович: Спогади з шкільних років. «Радянська література», 1940, № 5; Мельничук Ю. Слово про письменників. Львів, 1958; Рудницький М. Письменники зблизька, кн. 1. Львів, 1958; Його ж. Ненаписані новели. Львів, 1966; Погребенник Ф. Фольклорні зацікавлення Леся Мартовича. «Народна творчість та етнографія», 1969, № 6; Левадний І. Два видатні побутописці західноукраїнського села (Л.Мартович, В.Стефаник). «Вісник Органу організації оборони чотирьох свобід України» (НьюЙорк), 1971, № 5; Гусєва Н. До 100річчя з дня народження Леся Мартовича. «Архіви України», 1971, № 3; Лесин В. «Не для слави, але для людей...». «Радянське літературознавство», 1971, № 2; Погребенник Ф. Лесь Мартович: Життя і творчість. К., 1971; Бандурак В.Ю. Оповідання про Леся Мартовича. Ужгород, 1977; Чапленко Н. Про рід Мартовичів у Торговиці. В кн.: Городенщина. (Нью-
533 МАРТОВИЧ
Лесь Мартович.
534 МАРТОС
Б.М. Мартос.
Йорк та ін.), 1978; Горак Р. Лесь Мартович. К., 1990; Білецький Ф. Мечем сатири, гумором любові. «Українська мова і література в школі», 1991, № 2; Будзиновський В. Не кар’єрович (із споминів про Леся Мартовича); Вступ сл. Ф.Погребенника. «Слово і час», 1993, № 2; Весела людина, дотепний письменник. В кн.:Український історичний календар 96. К., 1995; Погребенник Ф. З Україною в серці. К., 1995; Шалата М. Письменники на Франковому подвір’ї: Літературна карта. В кн.: Дрогобиччина — земля Ів. Франка, т. 4. Дрогобич, 1997; Федунь М. Лесь Мартович у мемуаристиці. «Вісник Прикарпатського університету: Філологія», 2000, вип. 5; Видатні діячі України минулих століть. К., 2001; Марчук Г.І., Гайдич М.С. Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича у с. Торговиця. ІваноФранківськ, 2002; Фесюк Г. Свічадо Жовківського краю. Львів, 2004; Денисюк І. Не для слави — для людей (100 років з дня народження Леся Мартовича). В кн.: Денисюк І. Літературознавчі та фольклористичні праці, т. 1, ч. 1. Львів, 2005; Марчук Г. «Не для слави, а для людей...»: До 135річчя Леся Мартовича. «Краєзнавець Прикарпаття», 2005, № 7; Горак Р. То де ж насправді помер Лесь Мартович? «ЛУ», 2007, 20 грудня. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАРТОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
