МАРКЕВИЧ Арсеній Іванович (30.03.1855—18.01.1942) — історик, краєзнавець Криму. Чл.кор. АН СРСР (1927). Н. в м. Брест-Литовськ (нині м. Брест, Білорусь). Походив з відомого роду Марковичів-Маркевичів (див. Марковичі). Навчався в г-зії в м. Бєла Седлецької губ. (нині м. Бяла-Подляска, Польща). 1876 закінчив слов’яно-рос. відділення історико-філол. ф-ту Варшавського ун-ту. Працював учителем рос. словесності в Холмському Маріїнському жін. учщі та Шавельській г-зії, 1883— 1907 — у Сімферопольській г-зії. Викладацьку діяльність тісно пов’язував з наук. працею. Під впливом історика та географа Ф.Лашкова звернувся до краєзнавчих студій, став одним із організаторів археол. гуртка та музею для збереження археол. знахідок в м. Сімферополь. З 1891 — секретар, 1908— голова Таврійської вченої архівної комісії (1887— 1923), редактор «Известий Таврической ученой архивной комиссии». Співпрацював з багатьма наук. т-вами, зокрема, з Моск. археол. т-вом та Одеським товариством історії та старожитностей
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Маркевич Арсеній Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
