МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ (13.05.1717— 29.11.1780) — ерцгерцогиня Австрії та королева Угорщини й Чехії (1740—80), імператриця «Священної Римської імперії германської нації» (з 1745, від 1765 — імператриця-вдова). Н. в м. Відень. Донька герм. імп. і правителя Австрії Карла VI Габсбурга та Єлизавети-Кристини Брауншвейг-Вольфенбютельської. 12 лютого 1736 вийшла заміж за Франца I Стефана Лотаринзького (від 1737 — великий герцог тосканський; 1745—65 — герм. імп. Франц I Стефан Лотаринзький), який став її співправителем у 1745. З ним, започаткувавши нову Габсбурзько-Лотаринзьку династію, мала 16 дітей (11 дівчат та 5 хлопчиків, у т. ч. майбутніх імператорів Йосифа II та Леопольда II). Правовий акт її батька — Прагматична санкція (19 квітня 1713) — забезпечував М.-Т. успадкування трону та неподільних габсбурзьких володінь за правом первородства (у т. ч. і по жін. лінії), проте по смерті Карла VI (1740) престол «Священної Римської імперії германської нації» відійшов (до 1745) баварським Віттельсбахам, а індустріалізовану Силезію (істор. слов’ян. область у верхній і серед. течії р. Одер) забрав Фрідріх II Гогенцоллерн, король Пруссії. У боротьбі проти Пруссії М.-Т. всту-
пила в союз з Російською імперією та Францією, проте в ході Семилітньої війни 1756—1763 не зуміла повернути Силезію. У подальшому для покращення становища Австрії в Європі М.-Т. проводила активну матримоніальну політику (видавала дочок заміж за Бурбонів із Франції (МаріяАнтуанета), Іспанії, Сицилії, Парми) та політику екон. протекціонізму. По смерті чоловіка Франца I (1765) призначила співправителем старшого сина Йосифа II (1765—80), який згодом був самостійним правителем (1780— 90). Відзначалася турботами про членів родини, толерантністю та вмінням регулювати поспішні рішення сина — герм. імп. і співрегента австрійс. земель Йосифа II. Унаслідок 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) М.-Т. приєднала до Австрії Галичину, а у вересні 1774 анексувала Буковину, закріпивши анексію умовами Константиноп. австро-турец. конвенції 1775. Започаткувала реформи в дусі політики освіченого абсолютизму. За її правління було реорганізовано екон. життя монархії (проведено реформу податкової системи, запроваджено прибутковий податок, створено бюрократичний апарат, упорядковано систему обліку і контролю, проведено перший перепис населення та земельних угідь; скасовано внутр. митні кордони і збори, а також запроваджено конвенційну монетну систему (див. Конвенційна система) та банкоцетлі — перші паперові гроші Австрії. За законами 1771 та 1775 скорочено панщину з 5—6 до 3 днів на тиждень;
512 МАРКА
А.І. Маркевич.
обмежено юрисдикцію поміщиків над селянами; надано право селянам на викуп спадкових землеволодінь. Для посилення централізації держави було створено імперську централізовану бюрократичну систему та здійснено адм. реформу з поділом на губернаторства, округи та повіти. Збільшено вдвічі армію за рахунок додаткових податків та обов’язкової військ. повинності; запроваджено єдиний кримінальний кодекс та Верховний суд, поєднано судову та виконавчу владу, а також обмежено міське самоуправління та цехові привілеї, вплив церкви. Тоді ж було запроваджено обов’язкову шкільну освіту, у т. ч. і на західноукр. землях (однокласні «парафіяльні», трикласні «тривіальні» та чотирикласні «нормальні» школи), засновано у Відні «Барбареум» — греко-катол. духовну семінарію, «Терезіаніум» — школу різнонац. управлінських кадрів для земель монархії, відкрито мед. академію тощо. Реформаторська діяльність М.-Т. (сумісно з Йосифом II) дещо обмежила всевладдя поміщиків на західноукр. землях, забезпечила умови для підвищення матеріального і освіт. рівня місц. духовенства та частково селянства. Літ.: Arneth A. Maria Theresia’s erste Regierungsjahre, bd 1—2. Wien, 1863—64; Його ж. Maria Theresia’s letzte Regierungsjahre, bd 1—3. Wien, 1876—79; Lepucki H. DzialolnoСƒ kolonizacyjna Marii Teresy i Jozefa II w Galiciji 1772—1790. Lwоw, 1938; Mraz G. u. G. Maria Theresia, ihr Leben und ihre Zeit in Bildern und Dokumenten. Wien, 1979; Gоralski Z. Maria Theresa. Wroc»aw—Warszawa—Krakоw, 1985; Tapie V.L. Maria Theresia: Die Kaiserin und ihr Reich. Graz—Wien—K`ln, 1989; Herre F. Maria Theresia: Die groвe Habsburgerin. K`ln, 1994; _sterreich Lexikon, bd 1—2. Wien, 1995; Огуй О.Д. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині (1774—1918). Чернівці, 2005. О.Д. Огуй, Ф.І. Стеблій.
Марка польська. 1919.
широкомасштабну інфляцію. В обігу перебували грошові знаки номіналом 1/2, 1, 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1 тис., 5 тис., 10 тис., 50 тис., 100 тис., 250 тис., 500 тис., 1 млн, 5 млн та 10 млн польс. марок. У результаті грошової реформи 1924 в Польщі було запроваджено нову грошову одиницю — злотий. Обмін грошових знаків проводився у співвідношенні 1,8 млн польс. марок за 1 злотий. З 1 липня 1924 М.п. перестала бути законним засобом платежу. Літ.: тabiЅski Z. Systemy pieni“сne na ziemiach Polski. Wroc»aw, 1981. Р.М. Шуст.
хеологічних з’їздів. З 1918— доцент Таврійського ун-ту, згодом — професор Крим. пед. ін-ту (обидва в Сімферополі). Протягом 1919— 26 був співробітником Кримського архіву. 1923—31 — голова Таврійського товариства історії, археології та етнографії. Початок репресій 1930-х рр. став причиною вимушеного переїзду вченого до його доньки О.Кошлякової в Ленінград (нині м. Санкт-Петербург). З 1940 року важко хворів. Помер під час блокади в Ленінграді. Автор понад 150 наук. і науково-популярних праць з історії та археології Криму, укладач бібліографічного покажчика літератури про Крим «TAURIKA», перший «літописець» історії Таврійського ун-ту. Праці та тв.: TAURIKA: Опыт указателя сочинений, касающихся Крыма и Таврической губернии вообще. В кн.: Известия Таврической ученой архивной комиссии, № 20. Симферополь, 1894; Таврическая губерния во время Крымской войны: По архивным материалам. Симферополь, 1905; Освобождение крестьян в Таврической губернии: По архивным материалам. Симферополь, 1911; Краткий исторический очерк возникновения Таврического университета. Симферополь, 1919; Симферополь: его исторические судьбы, старина и недавнее прошлое. Симферополь, 1924; Моя автобиография. В кн.: Археология Крыма, т. 1, № 1. Симферополь, 1997. Літ.: Автобиография А.И. Маркевича (1934) (подготовил В.Ф.Козлов). В кн.: Археографический ежегодник за 1987 г. М., 1988; Кошлякова Е.А. Памяти А.И. Маркевича. В кн.: Известия Крымского отдела Географического общества Союза ССР, вып. 7. Симферополь, 1961; Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в ХIХ — начале ХХ века. Симферополь, 1998. О.О. Синявська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
