МАРІУПОЛЬСЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ОБЛАСТЬ — область поширення кількох подібних між собою археологічних культур доби розвинутого неоліту — початку енеоліту (див. Мідно-кам’яний вік), виділена І.Васильєвим. Назва від могильника в м. Маріуполь. М.к.-і.о. включає культури: азово-дніпровську, нижньодонську, воронезько-донську, самарську на Волзі, прикаспійську та вірьовкінську групу пам’яток у дніпро-донецькому регіоні. Відомі поселення та ґрунтові могильники. Основа госп-ва — скотарство та мисливство, можливе землеробство. По-
510 МАРІУПОЛЬСЬКА
суд виготовлений із глини з домішкою органіки. Більшість посудин має плоскі денця та комірцевиді вінця. Орнамент включає гребінцеві відбитки у вигляді рядів ялинки, зигзагу, а також прокреслені лінії та стрічкові композиції. Лише посуд пізньої азоводніпровської к-ри орнаментований переважно наколами та прокресленими лініями. Прикраси: перламутрове намисто, платівки з ікол кабана, підвіски з зубів тварин і морських черепашок, фігурки з кістки. Поховання здійснювалися в індивідуальних ямах, розташованих рядами. Лише для пізньої азово-дніпровської к-ри характерні колективні поховання у великих ямах, розрахованих на допоховання, подекуди з підбоєм або з дерев’яним перекриттям та входом. Померлих клали на спині випростано з широтною орієнтацією. Є поодинокі тілоспалення. У поховальному обряді використовували вогонь та камінь. У 4 тис. до н. е. населення азово-дніпровської та самарської к-р починає створювати жертовні майданчики на поверхні могильників. Від них залишилися розбитий посуд, знаряддя праці та кістки тварин. Літ.: Васильев И.Б., Синюк А.Т. Энеолит Восточно-Европейской лесостепи. Куйбышев, 1985; Котова Н.С. Мариупольская культурно-историческая область (Днепро-Донское
междуречье). В кн.: Археологічні пам’ятки та історія стародавнього населення України, вип. 1. Луцьк, 1994. Н.С.Котова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАРІУПОЛЬСЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ОБЛАСТЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
