МАРГОЛІС Юрій Давидович (07.10.1930—14.02.1996) — рос. історик та педагог. Н. в м. Ленінград (нині м. Санкт-Петербург). Походив з родини відомих науковців: батько — Д.Марголіс, викладач політекономії; мати — В.Герасимова, історик. Закінчив Ленінгр. ун-т (1952) та аспірантуру цього навч. закладу (1960). Працював учителем у Калузькій обл. (1952—53), викладав у різних навч. закладах у Ленінграді (1953—57). 1960 захистив канд. дисертацію на тему: «Эволюция
506 МАРДЖАНІШВІЛІ
Коте Марджанішвілі.
О.І. Маринеско.
исторических взглядов Т.Г. Шевченко», а 1985 — докторську дисертацію на тему: «Т.Г. Шевченко и русская демократическая историография второй половины ХIХ в.». Протягом 1960—68 викладав у Ленінгр. ун-ті (нині Петербурзький університет). 1968 виключений з Комуністичної партії Радянського Союзу за втрату «політичної пильності» (за недонесення на колегу, який читав книгу югослав. комуніста М.Джиласа «Новий клас») та звільнений з роботи в Ленінгр. ун-ті. Працював інженером з техніки безпеки на ленінгр. ситценабивній ф-ці ім. В.Слуцької, зокрема підготував істор. нарис про це підпр-во, який був опублікований без його прізвища. 1976— 80 очолював кафедру історії СРСР в Сиктивкарському ун-ті. З 1981 і до кінця життя викладав у Ленінгр. (з 1991 — Петерб.) ун-ті. Автор багатьох праць, присвячених Т.Шевченку, а також студій з історії освіти в С.-Петербурзі, пром. підпр-в Ленінграда і Сиктивкара (нині столиця Республіки Комі, РФ). Виховав ряд відомих рос. істориків, зокрема Т.Таїрову-Яковлєву, фахівця з укр. історії 17 ст. Підтримував зв’язки з багатьма укр. вченими, зокрема з Є.Кирилюком, М.П.Ковальським, М.Марченком, В.Сарбеєм, Є.Шабліовським, Ф.Шевченком та ін. Вивчав різноманітні аспекти спадщини Т.Шевченка, зокрема істор. погляди поета, внесок у шевченкознавство різних науковців. Стверджував, що Т.Шевченко мав ідеалістичне світобачення, зокрема в поглядах на природу класів та класової боротьби. На думку М., історизм Т.Шевченка справив неабиякий вплив на погляди рос. істориківдемократів, зокрема О.Герцена, О.Добролюбова, М.Огарьова, В.Семевського, М.Чернишевського та ін. М. наголошував на генетичному зв’язку поглядів Т.Шевченка з земсько-обласною концепцією рос. історії О.Щапова. У своїх студіях про Т.Шевченка за рад. часів багато разів посилався на праці укр. учених-емігрантів (П.Зайцева, Д.Чижевського та ін.). П. у м. С.-Петербург. Праці: Проблема единения славянских народов в политической программе Т.Г. Шевченко. «Вестник Ле-
нинградского государственного университета», 1958, № 14; К вопросу об эволюции исторических взглядов Т.Г. Шевченко (1837—1847). Там само, 1959, № 12; Т.Г. Шевченко и А.П.Щапов. «Научные доклады высшей школы: Исторические науки» (М.), 1959, № 3; Исторические взгляды Т.Г. Шевченка. Л., 1964; К вопросу о шевченковских традициях в русской демократической историографии феодализма (Т.Г. Шевченко и В.И. Семевский). В кн.: Генезис и развитие феодализма в России. Л., 1983; Т.Г. Шевченко и Петербургский университет. Л., 1983; Юбилей Шевченко 1914 г. (Из истории общественно-политической борьбы). В кн.: Вопросы истории России XIX — начала ХХ века. Л., 1983; Шевченковедение в Ленинградском университете. В кн.: Очерки по истории Ленинградского университета, вып. 5. М., 1984; Отечеству на пользу, россиянам во славу: Из истории университетского образования в Петербурге в XVIII — начале ХIХ в. Л., 1988 (у співавт.); Д.И. Яворницкий и шевченковедение. В кн.: Вчений-подвижник: Життєвий шлях та літературна спадщина відомого на Придніпров’ї археолога, історіографа, краєзнавця та етнографа Д.І. Яворницького: Матеріали науковопрактичної конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження вченого (26—27 жовтня 1990 р.). Дніпропетровськ, 1991; Революционный демократизм Т.Г. Шевченко и этнографический историзм Н.И. Костомарова. В кн.: Интернациональные традиции русской культуры: Сборник научных трудов, т. 134. Л., 1991; Т.Г. Шевченко и русские историки-демократы. Л., 1991; Т.Г. Шевченко та російська демократична історіографія другої половини ХIХ ст.: Історія вивчення. В кн.: Проблеми історіографії та джерелознавства історії України. Дніпропетровськ, 1991; Т.Г. Шевченко в борьбе против антисемитизма. В кн.: История общественной мысли России и Украины XVII — начала ХХ вв.: Межвузовский сборник научных трудов. Днепропетровск, 1992; Книга Н.В. Гоголя «Выбранные места из переписки с друзьями»: Основные вехи истории восприятия. СПб., 1998; «Единым вдохновением»: Очерки истории университетского образования в Петербурге в конце XVIII — первой половине ХIХ в. СПб., 2000 (у співавт.). Літ.: Юрий Давыдович Марголис: Библиографический указатель трудов. СПб., 1995; Жуков В.Ю. Мир Ю.Д. Марголиса: Наука и жизнь в судьбе историка. «Санкт-Петербургский университет», 2000, № 29, 6 декабря; Памяти Ю.Д. Марголиса: письма, документы, научные работы, воспоминания. СПб., 2000; Яковлева Т. Ф.П. Шевченко и Питер. В кн.: «Істину встановлює суд історії»: Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка, т. 1. К., 2004. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАРГОЛІС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
