МАЛИЦЬКА Костянтина Іванівна (псевдоніми — Віра Лебедова, Чайка Дністрова, Віра Лужанська, Стефан Горський та ін.; 30.05.1872—17.03.1947) — укр. письменниця, перекладачка, культ. діячка. Н. у с. Кропивник (нині село Калуського р-ну Івано-Франк. обл.). 1891 закінчила Львів. вчительську семінарію, після чого вчителювала в школах Галичини та Буковини, зокрема, у Лужанах (1906—08; нині с-ще міськ. типу Кіцманського р-ну Чернів. обл.). Під час Першої світової війни М. була депортована (1915) рос. військовою адміністрацією в Красноярськ (нині місто в РФ), де вчителювала в укр. школі. 1928 письменниця повернулась до Львова, де викладала в школі. З 1944 М. — бібліограф у Львів. б-ці АН УРСР (нині Львівська наукова бібліотека імені В.Стефаника НАН України). М. написала численні оповідання для дітей, статті і спогади про Є.Ярошинську, А.Павлик та ін., переклала окремі твори О.Пушкіна, М.Лермонтова тощо. Для віршів М. характерні патріотичні і фольклорно-ліричні мотиви. Поезія «Чом, чом, чом, земле моя», написана М. у Лужанах і покладена на музику Д.Січинським, стала відомою нар. піснею. П. в м. Львів. Твори: збірник оповідань для дітей «Малі герої» (1899), п’єси «Під нову зорю» (1906, про революц. події в Росії 1905), «Вінок на могилу Тараса Шевченка» (1914), нариси на пед. теми («Мати», 1902; «З трагедій дитячих душ», 1907; та ін.); книга «Про жіночий рух» (1904). Літ.: Панкевич Г. Життя, віддане дітям. «Дзвін», 1990, № 2; Погребенник Ф. Малицька Костянтина Іванівна «Буковина», 2001, 13 черв.; Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах. Чернівці, 2005. О.Д. Огуй.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАЛИЦЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»