МАКСИМ ГРЕК (у миру — Михаїл Триволіс; бл. 1472 — 12.12. 1555) — правосл. чернець, автор низки теологічних трактатів, поетичних тв., полемічних листів, перекладач. Н. в м. Арта (колиш. столиця деспотату Епір, нині місто в Греції). Замолоду перебрався для навчання у Флоренцію (Італія), де зазнав впливу вчення домініканця Дж.Савонароли. Твори цього катол. мислителя, його полеміка з Папою Римським Александром VI Борджіа та жахливе покарання проповідника вразили М.Г. на все життя. 1502 М.Г. вступив до монастиря св. Марка, настоятелем якого раніше був Дж.Савонарола, а пізніше М.Г. опинився у Ватопедському монастирі на Афоні. Саме там, уже як правосл. чернець, розпочинає вивчення візант. реліг. та світської літератури. 1516 посольство вел. кн. моск. Василія ІІІ Івановича запросило ченця до Рос. д-ви для виправлення та перекладу канонічних грец. текстів. У духовному житті Росії тим часом тривало протистояння між «йосифлянами» та «нестяжателями». М.Г. слабко знав слов’ян. мову, а моск. книжники — грецьку, відтак спілкування й переклади відбувалися за посередництва латини, що вплинуло не тільки на якість перекладу, а й на подальшу долю перекладених речей. М.Г. брав участь у перекладі Толкового Псалтиря, перевірці автентичності перекладу літургійних книг та Святого Письма, де знайшов істотні помилки, а виправлення їх пізніше призвело до суворого покарання ченця. Згодом М.Г. також запропонували пояснити деякі грец. терміни для Кормчої Васіяна Патрикеєва — лідера руху «нестяжателів».
Від 1525 М.Г. на соборних судах кілька разів був засуджений за звинуваченням в єретичних поглядах (див. Єресі), ворожбитстві, шпигунстві на користь Османської імперії, закиди в бік вел. кн. моск. Василія III Івановича (прилюдно виступав проти розірвання шлюбу вел. князя з вел. кн. Соломонією). За рішенням собору 1525 був засланий до Волоколамського Свято-Успенського монастиря, де був ув’язнений у темницю, йому було заборонено читати та листуватися з будь-ким. 1531 знову викликаний на соборний суд, де, змучений та хворий, покаявся, однак суд цим не задовольнився. М. був відлучений від причастя та відправлений у тверський ОтрочСвято-Успенський монастир, в якому перебував майже 20 років. Бл. 1548 М.Г. звільнили з ув’язнення, допустили до причастя й дозволили мешкати у ТроїцеСергієвій лаврі, де він згодом помер. Похований біля пн.-зх. стіни Духовської церкви ТроїцеСергієвої лаври. Канонізований РПЦ 1988, день пошанування 21 січня (за ст. ст.). Попри те, що у східнослов’ян. ареалі поширювалися переклади і твори М.Г., постать грец. книжника залишалася маловідомою. Спадщина М.Г. вплинула на правосл. відродження 2-ї пол. 16 ст. в Україні, а повернення писань ченця в Росію відбулося значною мірою завдяки приїзду Ісайї Кам’янчанина. Безпосередній вплив справили тексти і переклади М.Г. на Василя Суразького, Івана (Вишенського), Захарію (Копистенського), вони також увійшли до складу укр. рукописних кодексів. Місц. книжники перебували під враженням писань духовного учня М.Г. — рос. церк. діяча Артемія, який проживав тривалий час на рус. землях Великого князівства Литовського, йому приписується низка полемічних антипротестантських творів, листів. Тв.: Сочинения преподобного Максима Грека, ч. 1—3. Казань, 1859—62; Буланин Д.М. Переводы и послания Максима Грека: Неизданные тексты. Л., 1984; Журова Л.И. Авторский текст Максима Грека: рукописная и миниатюрная традиции. Новосибирск, 2008; Сочинения. М., 2008. Літ.: Olmsted H., Taube M. «Povest’ o Esfiri»: The Ostoh Bible and Maksim Grek’s Translation of the Book of Esther.
455 МАКСИМ
Максимівська ікона Пресвятої Богородиці, встановлена біля надгробка митрополита Київського і Владимирського Максима у Свято-Успенському Владимирському соборі у м. Владимир (РФ). 1299.
Максим Грек. Малюнок із рукописного зібрання його творів. Кінець 16 ст.
456 МАКСИМЕЙКО
«Harvard Ukrainian Studies», 1987, vol. 11, nr. 1/2; Оболенский Д. Византийское Содружество наций: Шесть византийских портретов. М., 1998; Шевченко И. О греческой поэтической продукции Максима Грека. «Славяноведение», 1998, № 3. В.Є. Зема.
М.О. Максимейко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАКСИМ ГРЕК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
