МАКАРЕНКО Петро Леонтійович (06.07.1888—13.05.1970) — громад. і політ. діяч, педагог, учений. Н. в станиці Новощербіновська (нині станиця Краснодарського краю, РФ). 1907 закінчив учительську семінарію. Викладав у станиці Незамаївська (нині ста-
440 МАКАРІВ
ниця Краснодарського краю, РФ), екстерном закінчив Моск. пед. ін-т. У червні 1917 був делегований Кубанським військ. урядом на Загальнокозац. з’їзд у м. Петроград (нині м. Санкт-Петербург), у вересні 1917 увійшов до Кубанської крайової ради як представник станиці Незамаївської. Працював у складі комісії по самоврядуванню першої Кубанської Законодавчої Ради. Наполегливо відстоював інтереси кубанського козацтва, протистояв неконтрольованому напливу переселенців з Росії на Кубань. 1918 представляв Кубань на переговорах з Донською козац. д-вою. У жовтні 1918 перебував у складі Кубанської надзвичайної місії в Україні. Відзначився, разом із братом Іваном, як один з найбільш впливових провідників Кубанської Народної Республіки, послідовний захисник інтересів українців Кубані, прихильник об’єднання з Україною. Протистояв русофільській політиці керівників Білого руху, уник замаху на життя, у листопаді 1919 висланий з Кубані до Стамбула. В еміграції проживав у Чехословаччині, створив у Празі Кубанський архів, матеріали якого ввійшли до 4-томника «Трагедія козацтва», взяв активну участь у діяльності «Громади кубанців у Чехословацькій республіці», яка випустила збірку «Кубань», автор кількох книг з історії та сучасності Кубані. 1930 обраний головою К-ту укр. емігрантів, який виступив проти політики пацифікації в Галичині. Від кінця 1948 жив у Пд. Америці, працював у Нац. банку Венесуели. П. у м. Каракас (Венесуела). Праці: З життя Кубані під комуністичною владою (1920—1926). Прага, 1927; Трагедия казачества, т. 1—5. Прага, 1933—39. Літ.: Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані, т. 1. Прага, 1925; Казачий словарь-справочник, т2. Сан-Ансельмо, 1968; Пухальский Ф.В. Необыкновенная история (к вопросу авторства «Трагедия казачества»). Лос-Анжелес, 1972; Білий Д.Д. Малиновий клин: Нариси з історії українців Кубані. К., 1994; Польовий Р. Кубанська Україна. К., 2002. Д.Д. Білий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Макаренко Петро Леонтійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
