МАЄВСЬКИЙ Йосип Альбінович (1874—25.12.1937) — громад. і політ. діяч, публіцист, лікар за фахом. Н. в м.Трієст (Італія). Член Української партії соціалістів-революціонерів, 1917 обраний до ЦК УПСР. Член Української Центральної ради, Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради) і Всеукраїнської ради робітничих депутатів. В УПСР очолював течію т. зв. конфедералістів, які обстоювали са-
420 МАЄВСЬКИЙ
мостійницькі позиції та виступали проти Всеросійських Установчих зборів. Редагував парт. час. «Конфедераліст» (Київ, 1917— 18). Автор численних статей у «Народній волі», «Новій раді», брошур «Федералізм», «Загальноросійські Установчі збори» та ін. Один з організаторів Хотинського повстання проти румунів (січень 1919), очолював т. зв. Хотинську Директорію. Залишився в УСРР. У 1920-х рр. працював у Держліті (Центр. управління у справах преси при Наркомосі УСРР). Репресований. Страчений. Літ.: Українська Центральна рада: Документи і матеріали, т. 1—2. К., 1996—97; Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998. Т.С. Осташко.
К.-В. Маєвський. wiek\w, t. 1—3. Warzsawa, 1982; Тернопільський енциклопедичний словник, т. 2. Тернопіль, 2005. П.З. Гуцал.
Ю.М. Мажуга.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАЄВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
