ЛЯСКОРОНСЬКИЙ Василь Григорович (24.12.1859—01.01.1928) — історик, археолог, етнограф, нумізмат і картограф. Професор (1909). Н. в м. Золотоноша в сім’ї вчителя. 1885 закінчив Київ. ун-т (випускна робота була відзначена срібною медаллю). Був учнем В.Антоновича, за порадою останнього досліджував творчість Г. де Боплана як картографа пізньосередньовічної України. У б-ці Київської духовної академії знайшов шестисекційну карту Дніпра з маргінальними рисунками і тек-
стами з «Опису України» Г. де Боплана. Потому відвідав б-ки Кенігсберга (нині м. Калінінград, РФ) та Парижа (Франція), здійснив подорожі до Нідерландів і Великої Британії. 1899 захистив магістерську дис. на тему: «Історія Переяславської землі до середини 13 ст.». Свої дослідження творчості Г. де Боплана підсумував у монографії «Гильом Левассер де Боплан и его историкогеографические труды относительно Южной России» (1901), включивши до неї власний переклад праці Г. де Боплана «Опис України» та репродукції деяких його карт. (За оцінкою Я.Дашкевича, це був «найкращий російський переклад “Опису” з детальним коментарем (102 примітки, деякі з них перетворилися на невеликі історичні екскурси)», але разом з тим монографія містила низку помилок, оскільки Л. «вперто вважав пізніші регіональні переробки “Спеціальної” карти Боплана оригінальними творами французького картографа».) Деякий час служив у 3-й Київ. г-зії. Від 1903 був приватдоцентом Московського університету. 1904 здійснив археол. екскурсію до Полтавської губернії. Від 1907 працював приват-доцентом Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Від 1909 був професором Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Нагороджений 4-ма орденами і однією пам’ятною срібною медаллю, за вислугу років мав чин статського радника. За рад. доби брав участь у роботі ВУАН (нині Національна академія наук України), від 1924 займав посаду штатного постійного співробітника Етнографічно-фольклорної комісії при ВУАН (див. Етнографічна комісія при ВУАН), завідував нумізматичним відділом Лаврського музею (див. Києво-Печерський національний історико-культурний заповідник). 1925—27 був членом Всеукраїнського археологічного комітету. Водночас з 1926 був членомспівробітником археол. секції мистецького відділу Інституту української наукової мови. Досліджував різнопланові проблеми вітчизн. та зарубіжної історії. Розробляв питання істо-
ричної географії, нумізматики, істор. топографії та допоміжних істор. дисциплін. П. у м. Київ. В Ін-ті рукопису НБУВ зберігається 568 одиниць його архіву. Праці: Иностранные карты и атласы XVI и XVII вв., относящиеся к Южной России. К., 1898. Літ.: Мельник-Антонович К. Василь Григорович Ляскоронський: Некролог. «Записки історично-філологічного відділу ВУАН», 1929, кн. 24; Ситник О.М. Василь Григорович Ляскоронський. «УІЖ», 1990, № 2; Скирта М.Л. Ляскоронський Василь Григорович. В кн.: Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. К., 2002; Дашкевич Я.Р. Українська бопланіана. Web: http://litopys.org.ua/ boplan/bop03.htm. П.І. Скрипник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЯСКОРОНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
