ЛЮПЕРСОЛЬСЬКИЙ Петро Іванович (1836—1903) — історикантичник. Професор (1872). Н. в с. Можга В’ятської губ. в сім’ї священика. Здобув освіту в Петерб. духовній академії. 1859 — викл. грец. мови та історії в Петерб. духовній семінарії. 1859 зарахований стипендіатом мін-ва нар. освіти для підготовки на професорську кафедру зі всесвітньої історії, одночасно призначений позаштатним викл. історії при Петерб. Ларінській г-зії. Був учнем проф. М.Куторги — одного із засн. у Росії науково-порівняльного критичного підходу до вивчення історії Стародавньої Греції. 1869 підготував і захистив магістерське дослідження на тему: «Храмовый город Дельфы с оракулом Аполлона Пифийского в Древней Греции» (опубл. цього ж року в С.-Петербурзі). Два роки стажувався за кордоном. Слухав лекції в Берлінському ун-ті у професорів Л. фон Ранке, Т.Моммзена, Кіргхофа, Гаупта, Е.Курціуса, у Дрездені і Мюнхені (обидва міста в Німеччині) вивчав твори мист-ва й антич. пам’ятки, у Мілані, Венеції й Флоренції (усі міста в Італії) знайомився з рукописами, антич. пам’ятниками й картинними галереями, в Римі
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЮПЕРСОЛЬСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
