ЛЮБИЧ-РОМАНОВИЧ Василь (Валеріан) Гнатович (24.04.1805— 29.02.1888) — поет, перекладач. Н. в м. Санкт-Петербург. Походив зі стародавнього дворянського литов. роду. Закінчив курс Полоцького єзуїтського колегіуму. 1821—26 навч. у Ніжинській
гімназії вищих наук кн. Безбородька (одночасно з М.Гоголем, О.С.Данилевським, М.В.Кукольником, К.М.Базилі). Брав участь у випуску рукописних журналів. Разом з М.Гоголем грав у аматорських спектаклях. По закінченні навчання повернувся до С.-Петербурга, служив спочатку в департаменті юстиції, потім — у департаменті зовн. торгівлі, згодом — у Мін-ві закордонних справ і в департаменті внутр. зносин. Володів нім., англ., італ., польс, грец. і лат. мовами. За порадою О.Пушкіна став перекладати Дж.Байрона і А.Міцкевича. 1829 дебютував у час. «Сын Отечества» віршем «Сказание о Хмельницком» (написаний за мотивами нар. думи про похід Б.Хмельницького до Молдови), а також видав збірку перекладів «Стихотворения Адама Мицкевича». 1832 оприлюднив у С.-Перербурзі свою першу збірку «Стихотворения Василия Романовича». Відтоді активно співробітничав у «Литературной газете» А.Дельвига, а також у журналах: «Северный архив», «Журнал иностранной словесности и изящных художеств», «Журнал Министерства народного просвещения», «Журнал для чтения воспитанников военно-учебных заведений», «Маяк», «Морской сборник» та ін. Друкував там свої вірші, прозу, а також переклади. Написав кілька істор. праць: «История бывших княжеств Теребовльского и Звенигородского» («Журнал Министерства народного просвещения», 1838, ч. 19); «Обычаи, игры, пословицы и предания литовские» («Сын Отечества», 1839, т. 11); «Сказания иностранцев о России в 16 и 18 вв.» (СПб., 1843). На матеріалах укр. історії та фольклору видав у час. «Маяк» цикл віршів та балад про героїчне минуле України: «Песня», «Смерть бандуриста», «Казацкая смерть», «Запорожец», «Кошевой», «Запорожье» (1841), «Алексей Попович», «Иван Коновченко», «Мечты» (1842), «Барабаш у Хмельницкого на пиру» (1845). Перекладав істор. документи, зокрема в ж. «Сын Отечества» за 1842 оприлюднив: «Донесения в письмах о войне московского ца-
ря с польским королем» (пер. з польс.), «Путешествие в Московию Рафаэля Барберини в 1565 г.» (пер. з італ.), «Сношения царя Ивана Васильевича с императором Фердинандом о ливонских делах» (пер. з лат.), «Донесение в письмах о войне московского царя с польским королем (Иоанна Грозного со Стефаном Баторием) в 1580—1582 гг.» (пер. з лат.). У цьому ж журналі наступного року надрукував «Донесение о событиях в эпоху Лжедмитрия и в особенности царствование Иоанна Васильевича, найденное в библиотеке князя Барберина в Риме» (пер. з італ.). 1869 вийшов у відставку в чині дійсного статського радника. В останні роки життя писав спогади, деякі з них уже після його смерті були опрацьовані укладачами й надруковані (усі невеликі за розміром): «Наброски. Воспоминания об А.С.Пушкине» (1887), «Из моих воспоминаний о личном знакомстве с А.С.Пушкиным» (1887), «Рассказы о Гоголе и Кукольнике» (1892; запис М.Шевлякова), «Гоголь в Нежинском лицее. Из воспоминаний В.И.Любича-Романовича» (1902; запис М.Шевлякова), «Воспоминания о Гоголе» (1910; запис С.Глєбова). Записи спогадів Л.-Р. про М.Гоголя вважаються малодостовірними. П. у м. С.-Петербург. Тв.: К изображению молодой матери. «Литературные Прибавления» к «Русскому Инвалиду», 1831 г., № 21; К идеалу веселой девушки. Там само, № 26; Истина. Там само, № 29; Подражание Петрарке. Там само, № 55; Кружка. Там само, № 55; Певец. Там само, № 64; Отголосок. Там само, № 73; К изменнице. Там само, 1832, № 10; Две газели. Там само, № 20; Мелодия. Там само, 1933, № 32, Экспромт. Там само, № 39; Кадур, восточная сказка. Там само, №; 49; К певице. Там само, № 63; Минута горячки. Там само, 1839, № 78; Жизнь. «Сын Отечества», 1838, т. II; Венки. Там само, т. V; Погребение рыбака. «Маяк», 1841, ч. XVII—ХVIII. Літ.: Толбин В. В.И. Любич-Романович. В кн.: Гимназия высших наук и лицей кн. Безбородько. СПб., 1881; Супронюк О.К. Любич-Романович Василий (Валериан) Игнатович. В кн.: Русские писатели. 1800—1917: Биографический словарь, т. 3. М., 1994; Любич-Романович Василий Игнатович. В кн.: Русский биографический словарь Брокгауза и Ефрона. М., 2007; Супронюк О.К. Н.В. Гоголь и его
379 ЛЮБИЧ
В.Г. Любич-Романович.
380 ЛЮБІНЬ
окружение в Нежинской гимназии. Биографический словарь. К., 2009; Його ж. Литературная среда раннего Гоголя, К., 2009. В.М. Чисніков, Д.В. Грузін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЮБИЧ-РОМАНОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
