ЛЮБАЧІВ, літописне місто. Л. (нині м. Любачув Підкарпатського воєводства, Польща) був заснований на межі 12 і 13 ст. на пн. зх. Галицької землі на р. Любачівка (прит. Сану, бас. Вісли). Відомий з тексту Галицько-Волинського літопису за 1214 про угоду між угор. королем Андрашем II і краківським кн. Лєшеком Білим, згідно з якою було поділено Галицьку землю: «король посадыв сына своего в Галичи, а Лестькови да Перемышль, а Пакославу Любачев» (Пакослав — воєвода краківського кн. Лєшека Білого). Дослідники припускають, що на той час Л. був уже важливим містом, порівнянним із Перемишлем, очевидно, мав розвинені ремесла й торгівлю. Археологічно не досліджений. Дж.: Летопись по Ипатскому списку. СПб., 1871. Літ.: Котляр М.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX—ХIII вв. К., 1985. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЮБАЧІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
