ЛУКІНОВ Іван Іларіонович (05. 10.1927—04.12.2004) — ученийекономіст, член Всесоюзної академії с.-г. наук (1973; з 1992 — Рос. академії с.-г. наук), член Швед. королів. академії сільс. і лісового госп-ва (1975), дійсний член АН УРСР (1976; з 1994 — Національна академія наук України), АН СРСР (1984; з 1991 — Рос. академія наук), Укр. академії аграрних наук (1991). Н. в с. Попівка (нині село Бєлгородської обл., РФ) в сел. родині. 1946 закінчив Корочанський с.-г. технікум, 1951 — екон. ф-т Харків. с.-г. ін-ту й був направлений в Ін-т економіки АН УРСР (див. Інститут економіки НАН України). Тут працював молодшим науковим співробітником, навчався в аспірантурі. 1954 захистив канд. дисертацію, 1965 — докторську (отримав наукову ступінь д-ра екон. н.).
1967—76 — дир. Укр. ін-ту економіки і організації сільс. госп-ва, 1976—2004 — дир. Ін-ту економіки АН УРСР (з 1991 — Ін-т економіки АН України; з 1994 — Ін-т економіки НАН України). Двічі обирався академіком-секретарем Від-ня економіки, тричі — віце-президентом і головою Секції сусп. наук АН УРСР/НАН України (1979—93). Його творчий доробок включає понад 600 наук. праць, серед яких 5 індивідуальних і 25 колективних монографій. Низку книг перевидано іноз. мовами. Співавтор підручників з політ. економії та економіки сільс. госп-ва. Зробив вагомий внесок у розробку кількох напрямів екон. науки. По-перше, у фундаментальні дослідження процесів відтворення, специфіки відтворювальних циклів та екон. обігу ресурсів, закономірностей формування вироб. витрат і результатів, собівартості та вартості продукції під впливом різноманітних чинників, а також проблем ціноутворення і рентабельності, екон. регулювання та створення стабільних умов господарювання. По-друге, у дослідження аграрних відносин, зокрема в теорію диференціальної ренти, міжгосп. кооперації та агропром. інтеграції, оціночних критеріїв ефективності, методології і методики аналізу трудового потенціалу, мотивації його активного використання, продуктивності праці, фондо- і ресурсовіддачі, використання систем важелів та інтересів у підвищенні інтенсивності й ефективності аграрного вир-ва. По-третє, у дослідження соціально-екон. аспектів реформування економіки України. Відповідні результати узагальнив у монографії «Економічні трансформації (наприкінці XX століття)» (К., 1997). Її в доробленому варіанті перевидано рос. (М., 2002) і англ. (М., 2002) мовами. Розробив модель перехідного періоду до соціально орієнтованої економіки, теор. основи нової екон. політики та загальноекон. стратегії розвитку економіки України в умовах її незалежності, формування і функціонування держ. і ринкових механізмів регулювання трансформаційних процесів за оціночним критерієм приросту додаткового ефекту в процесі ре-
алізації структурної політики, політики розвитку регіонів і міжнар. екон. зв’язків. Суть екон. трансформацій кінця 20 — поч. 21 ст. вбачав у тому, що в них зароджується принципово нова формація, яка, на його думку, в ході еволюції обов’язково стане домінуючою. Представляв вітчизн. екон. науку на різних міжнародних форумах. Зокрема, впродовж багатьох років був членом Міжнар. і Європ. асоціацій економістіваграрників. Обирався депутатом ВР УРСР, членом від-ня економіки АН СРСР, Всесоюзної атестаційної комісії СРСР, Держплану УРСР, головою наук. ради АН СРСР з соціально-екон. проблем розвитку АПК. 27 років працював гол. ред. ж. «Економіка України». Під його кер-вом захищено 10 докторських і 21 канд. дисертація. Лауреат премії Всесоюзної академії с.-г. наук (1975), Держ. премії УРСР у галузі н. і т. (1979; за монографію «Воспроизводство и цены», 1977), премії ім. М.Птухи НАН України (1998; за монографію «Економічні трансформації (наприкінці XX сторіччя)», 1997). Нагороджений орденом «Знак пошани» (1966), 2-ма орденами Трудового Червоного Прапора (1971, 1977), орденом Леніна (1986). П. у м. Київ. Праці: Воспроизводство и цены. М., 1977; Економічні трансформації (наприкінці XX сторіччя). К., 1997; Эволюция экономических систем. М., 2002; Вибрані праці, кн. 1—2. К., 2007. Літ.: Історія Академії наук Української РСР. К., 1982; Институт экономики АН УССР: Достижения за 50 лет (1936—1986). К., 1986; Российская академия сельскохозяйственных наук: Биографическая энциклопедия. М., 2004. О.М. Онищенко, В.М. Трегобчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛУКІНОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
