ЛІТОПИСИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО — заг. назва кількох літописних текстів, що були створені у Великому князівстві Литовському (за змістом це власне литовські, а також білорусько-литовські й українські літописи). Найдавнішою з належних до цієї групи пам’яток вважається «Літописец великих князей литовських». Його почали складати наприкінці 14 ст. й продовжували вносити до нього записи до 20-х рр. 15 ст., завершили 1428—30. У ньому зафіксовані події з історії ВКЛ від смерті вел. кн. литов. Гедиміна до смерті вел. кн. литов. Вітовта. Він містить дані й про укр. землі, про Київське князівство та Поділля. Зокрема, про минуле Поділля йдеться в розміщеній у ньому повісті «О Подольской землі». У ній висвітлюються події, починаючи від 1360-х рр. (з визволення цієї землі від ординського панування вел. кн. литов. Ольгердом унаслідок перемоги в Синьоводській битві 1362) і до поч. 1430-х рр. Розповідається й про передачу Поділля в уділ кн. Коріяту Гедиміновичу та його нащадкам (див. Коріятовичі), про їхню військ. та містобудівну діяльність. Обґрунтовуються права литов. великих князів на Поділля (на ці землі претендували тоді також польс. королі), а також справедливість боротьби правосл. феодалів ВКЛ на чолі зі Свидригайлом (як під
час перебування останнього на великокнязівському престолі 1430—32, так і пізніше — 1432— 40) проти Польщі і катол. частини пануючої еліти ВКЛ. 1446 започатковано ще один літописний звід ВКЛ (дослідники називають його «першим»). Він мав розгорнутий вступ, у ньому описувалася історія ВКЛ, а також — Київської Русі з давніх часів й Великого князівства Московського. У 1520-х рр. було започатковано написання нової історії ВКЛ: на базі I зводу з’явився II — Хроніка Великого князівства Литовського і Жомоїтського. Друга, розгорнута, редакція даного зводу виникла в 1540-х, а третя, найповніша, — у 1550-ті рр. Аналіз текстів цього зводу засвідчує зацікавленість його творця Гедиміновичами і литов. аристократією. Це, однак, не завадило йому вмістити до свого твору сюжети з історії Київ. Русі та укр. земель 14 — поч. 16 ст. Їхніми джерелами були давньорус. літописи, у першу чергу Галицько-Волинський літопис, а також місцеві. Так, у розгорнутій редакції II зводу є 2 розділи (вони найкраще представлені у Рум’янцевському та Тихонравівському літописах) з характерними назвами: «О великом князе Гедимині и о битві з князем Володимиром Володимирским» і «О князі Станиславі Киевском». В їхніх текстах описано історію завоювання вел. кн. литов. Гедиміном Києва, Володимира (нині м. ВолодимирВолинський), Луцька, Житомира та ін. міст у 1320 (див. також Гедиміна походи на Волинь і Київщину 1323 і 1324). У II зводі є також дані про поразку військ ВКЛ від ординців поблизу р. Ворскла (прит. Дніпра; див. Ворскла, битва на річці 1399), про відвоювання кн. Дашком (Данилом) Острозьким (див. Острозькі) Крем’янця (нині м. Кременець) у поляків і звільнення кн. Свидригайла з ув’язнення (1418), про взяття крим. ханом Менглі-Гіреєм І Києва (1482), про Сокальську битву 1519 та ін. У 1430-х рр. було створено загальнодерж. літописний звід ВКЛ (його називають «третім», або Биховця хронікою). Цей звід містить більш повне, порівняно з I та II, висвітлення історії ВКЛ, у
т. ч. й укр. земель, що перебували в його складі. Окреме місце в групі літописів ВКЛ займає пам’ятка, котру називають Віленським хронографом. Вона становить собою виклад (написаний у серед. 16 ст.) всесвітньої історії найдавніших часів (до взяття Єрусалима рим. воєначальником Тітом Флавієм у 70). Між 1550 і 1596 був складений хронограф, який називають (помилково) «західноруським» (правильна назва — «український хронограф I редакції»). Свого часу він мав велику популярність. При його створенні було використано, на думку одних дослідників, хронограф 1442 серба Пахомія Логофета, а на думку ін. — рос. хронограф 1512. Додатковий матеріал автор пам’ятки брав з Еллінського хронографа II редакції, хроніки Іоанна Малали, житія сербського кн. Стефана Лазаревича, «Хроніки всього світу» (1560) М.Бєльського (див. Бєльські). Літописи ВКЛ були писані переважно старорус. мовою — тодішньою держ. мовою ВКЛ (див. також Білорусько-литовські літописи). Дж.: Полное собрание русских летописей, т. 17. СПб., 1908; Хроника Быховца. М., 1966; Полное собрание русских летописей, т. 35. М., 1980. Літ.: Чамярыцкі В.А. Беларускія летапісы як помніки літаратуры. Мінск, 1969, 1997; Улащик Н.Н. Белорусско-литовское летописание. «Вопросы истории», 1984, № 12; Ковальский Н.П., Мыцык Ю.А. Украинские летописи. Там само, 1985, № 10; Улащик Н.Н. Введение в изучение белорусско-литовского летописания. М., 1985. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛІТОПИСИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
