ЛІВШИЦЬ (Ліфшиць) Яків Абрамович (03.01.1896—01.02.1937) — один з кер. рад. органів держ. безпеки. Н. в м. Мозир (нині місто Гомельської обл., Білорусь) у родині вчителя-міщанина, єврей. Самоук. Працював токарем на з-дах Одеси, Києва, Вітебська, Мозиря, Гомеля (нині всі в Білорусі), Смоленська (нині місто в РФ). 1913—14 — член Партії соціалістів-революціонерів. Від березня 1917 — член Російської соціал-демократичної робітничої партії. 1918 направлений з РСФРР до Києва на підпільну роботу. Від лютого 1919 — комендант Подола (Київ); співробітник, зав. розвідкою, зав. інспекторського відділу з особливих справ, зав. секретно-оперативного відділу Київ. губернської ЧК; з вересня 1919 — зав. інструкторського відділу і заст. голови Черніг. губернської ЧК; заст. голови і зав. секретно-оперативного відділу Волин., згодом — Київ. губернських ЧК; голова Донец. губернської ЧК; з лютого 1920 — заст. голови, з квітня 1920 — голова Харків. губернської ЧК; з червня 1920 — нач. оперативного штабу Центр. управління ЧК при РНК УСРР; з серпня 1920 — голова Черніг. губернської ЧК. У листопаді 1920 відряджений у розпорядження ЦК КП(б)У; згодом — голова Надзвичайної розвантажувальної комісії Харків. вузла. Від березня 1921 — голова Київ. губернської ЧК (з квітня 1922 — Київ. губернський відділ Державного політичного управління УСРР). Від жовтня 1922 працював у апараті
ЦК КП(б)У. Від вересня 1923 — нач. секретно-оперативної частини і член колегії ДПУ УСРР, з жовтня 1923 — заст. голови ДПУ УСРР. 1923—28 — учасник троцькістської опозиції (див. Л.Троцький). У лютому 1924 відряджений у розпорядження ОДПУ СРСР. Від 1924 — заст. керуючого трестом «Донвугілля», нач. Пд. залізниці (Харків), нач. Північнокавказ. залізниці (Ростов-на-Дону; нині місто в РФ), нач. Московсько-Курської залізниці. У січні 1928 виключений із ВКП(б), у лютому 1929 — відновлений. Від 1935 — заст. наркома шляхів сполучення СРСР. Нагороджений орденом Червоного Прапора (1921). 16 листопада 1936, після початку кампанії тотальних репресій в СРСР (див. «Єжовщина»), заарештований, 30 січня 1937 засуджений Військ. колегією Верховного Сувду СРСР до смерті. Страчений. Реабілітований 1988. Літ.: Шаповал Ю. та ін. ЧК— ГПУ—НКВД в Україні: особи, факти, документи. К., 1997. С.А. Кокін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ліфшиць Яків Абрамович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
