ЛІБЕРБЕРГ Йосип Ізраїльович (27.10.1897—09.03.1937) — історик, мовознавець, державний діяч. Чл.-кор. ВУАН (нині Націо-
196 ЛІБЕРМАН
О.Г. Ліберман.
нальна академія наук України; 1934). Н. в м. Старокостянтинів. Навч. на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту. Входив до Єврейс. соціал-демократ. робітн. партії «Поалей Ціон» (див. Поалей Ціон). Від 1918 служив добровольцем у РСЧА (див. Радянська армія), перебував на підпільній роботі в Полтавській губернії та Київській губернії. Від 1920 мешкав у Києві. Від 1919 — член КП(б)У. Викладав всесвітню історію, історію соціалізму, історію класової боротьби на Вищих політ. курсах Укр. військ. округу, на єврейс. пед. курсах, у Київ. політех. ін-ті, Київ. с.-г. ін-ті, Київ. ін-ті нар. освіти, Київ. ін-ті нар. госп-ва. Від 1926 займав посади наук. співробітника, керівника секції історії Зх. Європи Науково-дослідної кафедри марксизму-ленінізму при ВУАН і паралельно працював (до 1927) в Інті марксизму в Харкові. 1926—29 очолював створену (на противагу Гебраїстичній історико-археографічній комісії при ВУАН) н.-д. кафедру історії єврейс. к-ри при 1-му відділі ВУАН (кафедра була адміністративно підпорядкована Наркомосу УСРР) та завідував її істор. секцією. Від 1929 (і до 1934) — директор Ін-ту єврейс. пролетарської к-ри при ВУАН (Ін-т був створений на основі н.-д. кафедри історії єврейс. к-ри) та одночасно керівник істор. секції цього ін-ту. 1934 був обраний делегатом XVII з’їзду ВКП(б). Від жовтня 1934 — голова орг. к-ту Біробіджанської єврейс. автономної області, з грудня цього ж року — перший голова виконкому обласної ради Єврейс. автономної області (нині у складі Хабаровського краю, РФ). 20 серпня 1936 заарештований у Москві й ув’язнений. 16 жовтня 1936 постановою Президії АН УСРР виключений зі складу академії як «контрреволюціонер, ворог партії, уряду і радянського народу».
9 березня 1937 Військ. колегією Верховного суду СРСР за звинуваченням у належності до контрреволюц. троцькістсько-терористичної орг-ції засуджений до смерті. Страчений того ж дня в м. Москва. Реабілітований 1956. Праці: Франкмасонські ложі напередодні великої французької революції як форма політичної самоорганізації буржуазії. «Прапор марксизму», 1927, № 1; Нариси економічної та соціальної історії Англії. Х., 1927, К., 1927 (укр. мовою та на ідиш); Велика Французька революція. Там само, 1931 (укр. мовою та на ідиш). Літ.: Історія Національної академії наук України: 1924—1928: Документи і матеріали. К., 1998; Історія Національної академії наук України: 1929—1933: Документи і матеріали. К., 1998; Костырченко Г.В. Тайная политика Сталина: власть и антисемитизм. М., 2001; Історія Національної академії наук України: 1934—1937: Документи і матеріали. К., 2003; Берман Х. Как Лазарь Каганович уничтожил первого предисполкома ЕАО. «Биробиджанер штерн», 2005, 25 августа; Бренер И. Первые шесть лет ЕАО. «Мы здесь: Интернет-газета» (НьюЙорк—Иерусалим), 2009, № 194 (16— 22 января; web: http://newswe.com/index.php?go=Pages&in=view&id=982). О.В. Юркова.
Президент ВУАН В. Липський (ліворуч) та Й. Ліберберг під час засідання з нагоди створення Науководослідної кафедри єврейської культури. 1926.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛІБЕРБЕРГ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
